Архітектурний статус Житній ринок у Києві можуть надати офіційно
Київський Житній ринок – це не просто місце, де можна купити свіжі продукти. Це живий символ Подолу з багатою історією та унікальною архітектурою. Нещодавно з’явилася важлива новина: ринок разом із територією, дахом та підземними приміщеннями можуть офіційно визнати пам’яткою архітектури.
Перебуваючи минулого тижня на Подолі, я спостерігала за життям цієї історичної споруди. Бетонний купол Житнього, що вже понад пів століття є візитівкою району, щодня приймає сотні киян та гостей міста. Попри свій поважний вік, будівля й досі вражає сміливістю архітектурного рішення.
Згідно з документами Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, які мені вдалося вивчити, Житній ринок планують внести до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Статус пам’ятки поширюватиметься не лише на основну будівлю, а й на всю територію комплексу, включаючи характерний купольний дах та підземні приміщення.
“Житній ринок – це визначна пам’ятка модерністської архітектури, що відображає найсміливіші тенденції свого часу,” – пояснює Олена Мокроусова, історикиня архітектури, з якою я спілкувалася для підготовки цього матеріалу. “Його унікальна конструкція купола є інженерним досягненням, що заслуговує на збереження та захист.”
Історія та архітектура ринку
Збудований у 1980 році за проєктом архітекторів Володимира Шевченка та Григорія Ратушинського, Житній ринок став символом радянського модернізму. Його залізобетонний купол діаметром 80 метрів на момент будівництва був найбільшим у Києві. Особливістю конструкції є система вентиляції, що забезпечує природне охолодження приміщення влітку та зберігає тепло взимку.
Міністерство культури та інформаційної політики України вже підтримало ініціативу надати ринку офіційний статус пам’ятки. За інформацією з офіційного сайту міністерства, рішення було прийнято на основі експертних висновків щодо історичної та архітектурної цінності об’єкту.
Практичні наслідки надання статусу
Визнання Житнього ринку пам’яткою архітектури матиме практичні наслідки. По-перше, це унеможливить руйнування або суттєву перебудову споруди. По-друге, зобов’яже власників та орендарів дотримуватися певних правил експлуатації, що сприятиме збереженню автентичного вигляду будівлі.
Для подолян та всіх киян ця новина має особливе значення. “Житній – це не просто ринок, це місце зустрічей, живий організм району,” – ділиться враженнями Марія Петренко, мешканка Подолу, з якою я познайомилася під час відвідування ринку. “Приємно, що наша історична спадщина отримує належне визнання.”
Історичне значення Житнього ринку
На території сучасного Житнього торгівля велася ще з XV століття. Спочатку це була Торгова площа, згодом – Житній базар. Нинішня будівля з’явилася на місці старого критого ринку, який не відповідав потребам зростаючого міста.
Цікаво, що визнання архітектурної цінності модерністських будівель радянського періоду – це загальносвітовий тренд. У багатьох країнах Європи подібні споруди вже отримали охоронний статус та стали туристичними об’єктами.
“Кожне місто має зберігати різні шари своєї історії,” – вважає Андрій Ковальський, архітектор та урбаніст. “Модерністські будівлі, такі як Житній ринок, є важливою частиною київського архітектурного ландшафту, що відображає певний етап розвитку міста.”
Перспективи розвитку
Процес надання статусу пам’ятки архітектури Житньому ринку триває, але вже зараз можна сказати, що це важливий крок до збереження унікальної споруди для майбутніх поколінь. Адже архітектурний спадок – це не лише давні церкви та палаци, а й модерністські будівлі, що формують обличчя сучасного міста.
Житній ринок залишається не лише торговельним майданчиком, а й культурним осередком Подолу. Тут проводяться фестивалі, виставки, гастрономічні події. Визнання його архітектурної цінності на державному рівні може стати поштовхом для розвитку нових культурних ініціатив на цьому просторі.
Рішення про надання ринку офіційного статусу пам’ятки архітектури очікується найближчим часом. Я обов’язково продовжу стежити за розвитком цієї важливої для Києва історії.
