Атака дрона Херсон 2024: Росія поцілила у цивільного вибухівкою
Шосте липня почалося для Херсона, як і багато інших днів останнім часом — з повітряних тривог та звуків вибухів. Проте цього ранку трагедія прийшла в одну з прифронтових вулиць міста дуже швидко і цілеспрямовано.
Близько сьомої ранку Іван Петренко вийшов у свій двір, щоб погодувати домашніх тварин. Він почув гудіння дрона, але не встиг сховатися — російський безпілотник скинув вибухівку прямо на подвір’я. 57-річний чоловік отримав важкі осколкові поранення ніг та живота.
“Я саме розмовляла з сусідкою через паркан, коли почула страшний крик. Ми побігли на допомогу і побачили Івана, який лежав біля сараю весь у крові,” — розповідає Марія Ковальчук, сусідка постраждалого. “Ми викликали швидку, перетягнули його в безпечніше місце, наклали джгут на ногу.”
Боротьба за життя
Лікарі місцевої лікарні борються за життя Івана. За словами медиків, стан чоловіка важкий, але стабільний. “Пацієнт втратив багато крові, осколками пошкоджено стегнову артерію та внутрішні органи. Зараз він у реанімації після операції,” — повідомив Олександр Бондаренко, черговий хірург Херсонської обласної лікарні.
Це вже дванадцятий випадок атаки російських дронів на цивільних у Херсоні за останній місяць. За даними Херсонської військової адміністрації, з початку 2024 року в області від дій російських окупантів постраждало понад 400 цивільних осіб, 47 з них загинули.
Свідоме полювання на мирних жителів
“Ворог свідомо полює на мирних жителів. Дрони часто запускають вранці, коли люди виходять у двори або городи, або ввечері, коли повертаються з роботи,” — розповідає Сергій Хлань, представник Херсонської ОВА. “Росіяни використовують як саморобні дрони-камікадзе, так і комерційні квадрокоптери, пристосовані для скидання гранат або саморобних вибухових пристроїв.”
Жителі прифронтових районів Херсона навчилися розпізнавати звуки ворожих дронів. Для багатьох із них це стало частиною страшної буденності.
Життя під постійною загрозою
“Ми живемо як на пороховій бочці,” — ділиться Олена Савченко, жителька сусідньої з Іваном вулиці. “Навчилися розрізняти звуки. Чуєш дзижчання — біжиш у будинок або падаєш на землю. Діти вже навіть не питають, що відбувається.”
Місцева влада радить херсонцям по можливості евакуюватися, особливо родинам з дітьми. Для тих, хто залишається, регулярно проводять інструктажі з безпеки. Відомо, що ворожі дрони здебільшого запускають з окупованого лівого берега Дніпра.
Заходи безпеки
“Ми встановлюємо додаткові укриття в небезпечних районах, розподіляємо засоби захисту. Але найефективніший захист — це евакуація,” — наголошує Юрій Соболевський, заступник голови Херсонської обласної ради.
Місцеві військові та представники територіальної оборони працюють над посиленням протидронових заходів. За словами військових, збивати малі дрони складно через їхні розміри та висоту польоту.
“Ми розгорнули додаткові пости спостереження, використовуємо електронні системи виявлення безпілотників, але ворог постійно змінює тактику,” — пояснює Максим, боєць однієї з частин, що захищає Херсон.
Незламний дух громади
Попри постійну небезпеку, херсонці намагаються підтримувати одне одного. Волонтери доставляють продукти людям похилого віку, щоб ті менше виходили на вулицю, сусіди попереджають про небезпеку через спеціально створені групи в месенджерах.
“Ми навчилися жити в цьому пеклі і боротися за своє місто,” — каже Тарас Шевченко, місцевий волонтер. “Херсон — це Україна, і ми нікуди не підемо, хоч би як ворог намагався нас залякати.”
Історія Івана Петренка — лише одна з багатьох історій Херсона. Міста, яке щодня зазнає обстрілів, але продовжує боротися, жити і вірити в перемогу.