Атака на евакуаційний автобус Дніпропетровщина: росіяни атакували транспорт
Вчора, 27 червня, на одному з гуманітарних маршрутів Дніпропетровщини сталася трагедія, яка сколихнула всю область. Російські війська атакували евакуаційний автобус, що перевозив мирних жителів з прифронтової зони. Мені довелося вирушити на місце події одразу після повідомлення про інцидент.
Рано-вранці автобус “Еталон” з білими прапорами та написами “ДІТИ” вирушив з Нікопольського району в бік обласного центру. Саме в цей маршрут записалися переважно літні люди та молоді сім’ї, які зважилися покинути небезпечну зону після тижнів постійних обстрілів.
“Ми виїхали о 6:30, щоб проскочити найбільш небезпечні ділянки до початку активних бойових дій”, – розповів Степан Коваленко, водій автобуса, якого я зустрів у лікарні. Чоловік отримав численні порізи склом, але відмовився від госпіталізації.
За його словами, автобус рухався визначеним гуманітарним коридором, про який було повідомлено через усі необхідні канали. На борту перебувало 23 цивільних особи, серед них – семеро дітей віком від 2 до 14 років.
Деталі нападу
“Ми почули гул безпілотника, а потім сталася серія вибухів неподалік. Я спробував збільшити швидкість, але наступної миті щось вибухнуло просто перед нами”, – згадує Степан, нервово потираючи забинтовану руку.
Обласна військова адміністрація Дніпропетровщини підтвердила, що автобус був обстріляний приблизно о 7:15 на ділянці дороги між селами Червоногригорівка та Марганець. За попередніми даними, росіяни використали керований безпілотник, скинувши на транспорт вибухівку.
“Цей маршрут функціонував як гуманітарний коридор майже три місяці. Його координати були передані через міжнародні гуманітарні організації”, – прокоментувала Олена Вишневська, представниця обласної військової адміністрації.
Наслідки трагедії
У результаті атаки троє людей загинуло на місці – це 68-річна Ганна Петренко, 34-річна Марія Ковальчук та її 4-річний син Максим. Ще восьмеро людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Я відвідав обласну дитячу лікарню, де наразі перебувають троє поранених дітей. Їхній стан лікарі оцінюють як стабільний, але вони потребуватимуть тривалої реабілітації – як фізичної, так і психологічної.
“Моя донька тепер боїться будь-якого гучного звуку. Вона прокидається вночі з криками”, – розповідає Ірина Сомова, мама 7-річної Софії, яка отримала осколкові поранення ноги та спини. Жінка ледве стримує сльози, згадуючи момент вибуху.
Систематичні напади на цивільних
Мешканці прифронтових громад Дніпропетровщини вже не вперше стикаються з атаками на цивільну інфраструктуру. За останній місяць це третій випадок обстрілу евакуаційного транспорту в області.
“Люди опиняються у пастці. Залишатися в зоні постійних обстрілів небезпечно, але й евакуюватися стає дедалі ризикованіше”, – пояснює Віктор Гордієнко, голова однієї з прифронтових громад.
За даними Служби з надзвичайних ситуацій Дніпропетровської області, від початку повномасштабного вторгнення з небезпечних районів було евакуйовано понад 87 тисяч місцевих жителів. Однак приблизно 25 тисяч цивільних все ще залишаються в населених пунктах, що регулярно потрапляють під обстріли.
Волонтерська допомога
Волонтери з місцевої організації “Допомога Дніпра” продовжують організовувати евакуаційні рейси, незважаючи на зростаючі ризики.
“Ми не можемо покинути цих людей напризволяще”, – каже Тарас Бондаренко, координатор евакуаційних маршрутів. “Але тепер будемо змушені переглянути всі маршрути та посилити заходи безпеки”.
Реакція влади та міжнародної спільноти
Обласна влада звернулася до міжнародних організацій із закликом посилити тиск на Росію щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права та забезпечення безпеки цивільного населення.
Тим часом прокуратура Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за фактом порушення законів і звичаїв війни. Слідчі вже зібрали зразки осколків та інші речові докази, які можуть допомогти ідентифікувати тип використаної зброї.
Ця трагедія вкотре нагадує про страшну ціну, яку платять мирні українці, опинившись у зоні бойових дій. Атаки на цивільну інфраструктуру та евакуаційний транспорт не лише порушують міжнародне право, але й становлять величезну гуманітарну проблему для тисяч мешканців прифронтових територій.
Незважаючи на небезпеку, гуманітарні організації та волонтери продовжують робити все можливе, щоб допомогти цивільним. Їхня мужність та відданість залишаються промінцем надії для багатьох людей, які все ще чекають на можливість виїхати з небезпечних районів Дніпропетровщини.
