Атаки Росії на ТЦК 2024: наслідки для мобілізації та суспільства

Андрій Гнатенко
Автор:
Андрій Гнатенко - Спеціаліст із локальних новин
5 хв читання

Вчора побував у невеликому містечку на Черкащині. Приїхав писати про відбудову школи, але місцеві розмови крутилися навколо нещодавньої кібератаки на Територіальний центр комплектування. Вже третій день як у місцевому ТЦК не працюють комп’ютери, а військкоми змушені повернутися до паперових журналів.

“Зранку біля ТЦК стояло три автівки з військовими. Кажуть, приїхали відновлювати систему,” – розповідає мені Василь, продавець у місцевому господарчому магазині. “Люди нервують. Одні бояться, що їхні дані потрапили до росіян, інші – що тепер мобілізація загальмується”.

Масштаб кібератак на українські ТЦК

За даними Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, з початку 2024 року зафіксовано вже понад 90 спроб втручання в роботу інформаційних систем Територіальних центрів комплектування. Остання масштабна атака сталася минулого тижня і вразила сервери у 16 областях України.

“Ми маємо справу з цілеспрямованою спецоперацією російських спецслужб”, – пояснює Сергій Демедюк, заступник секретаря РНБО, якого я зміг коротко поспілкувати телефоном. “Їхня мета – не лише паралізувати процес мобілізації, але й посіяти паніку серед населення”.

Особливе занепокоєння викликає факт можливого витоку персональних даних українських чоловіків призовного віку. За неофіційною інформацією, зловмисники могли отримати доступ до баз даних кількох обласних ТЦК.

Як атаки впливають на мобілізацію

У місті Умань Черкаської області я зустрівся з Олександром Петренком, колишнім IT-спеціалістом, який зараз служить у Збройних силах. Він погодився прокоментувати ситуацію, але попросив не називати його справжнє прізвище.

“Це класична тактика гібридної війни“, – пояснює Олександр. “Росія намагається створити хаос в українській системі мобілізації. Коли комп’ютерні системи не працюють, весь процес сповільнюється в рази. Необхідно перевіряти дані вручну, формувати списки на папері”.

За оцінками військових експертів, кібератаки можуть сповільнити процес мобілізації на 15-20%, що в умовах інтенсивних боїв на фронті створює додаткові виклики для ЗСУ.

“У нашому районі плани мобілізації за останній тиждень виконані лише на 40%”, – розповів мені на умовах анонімності співробітник одного з центральноукраїнських ТЦК. “Ми змушені повертатися до старих методів роботи, а це забирає значно більше часу”.

Психологічний вплив на суспільство

Проїжджаючи через декілька сіл Черкащини, я помітив, як змінилися розмови людей. Якщо раніше обговорювали переважно ціни та посівну, то тепер головна тема – можливий витік даних.

“Мій син працює за кордоном. Вчора телефонував у паніці, питав чи не потраплять його дані до росіян, бо боїться, що родичів почнуть тероризувати”, – розповідає Марія Степанівна, пенсіонерка з села Білозір’я.

Психолог Тетяна Коваленко з Черкаського центру психологічної підтримки підтверджує: кількість звернень за останній тиждень зросла на 30%.

“Люди бояться не стільки самої мобілізації, скільки невизначеності“, – пояснює Тетяна. “Коли ти не знаєш, чи твої персональні дані в безпеці, чи хтось може їх використати проти тебе – це створює сильний стрес”.

Що робить держава для захисту систем ТЦК

Міністерство оборони повідомило про запровадження додаткових заходів кібербезпеки. За інформацією відомства, спеціалісти Держспецзв’язку вже працюють над відновленням систем та посиленням їхнього захисту.

“Ми розгорнули додаткові системи моніторингу та захисту критичної інфраструктури”, – зазначив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров під час брифінгу. “Також розпочато впровадження резервних систем обробки даних, які можуть працювати автономно у випадку кібератак”.

За словами Федорова, до кінця місяця планується завершити модернізацію систем захисту всіх обласних ТЦК.

Рекомендації громадянам

Під час подорожі я розмовляв з Віталієм Гончаренком, експертом з кібербезпеки, який порадив кілька простих кроків для захисту персональних даних:

“Перше – увімкніть двофакторну автентифікацію для всіх електронних сервісів, особливо для Дії“, – радить Віталій. “Друге – не відповідайте на підозрілі дзвінки чи повідомлення, особливо якщо вони стосуються військової служби чи мобілізації”.

Експерт також рекомендує періодично перевіряти свій профіль у додатку “Дія” та повідомляти про будь-які підозрілі зміни.

Що далі?

Ситуація залишається напруженою. Директор Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей вважає, що кібератаки на ТЦК – це лише частина ширшої російської стратегії.

“Росія намагається вплинути на суспільні настрої, викликати недовіру до державних інституцій та створити атмосферу страху”, – пояснює Соловей. “Наше завдання – не піддаватися паніці та продовжувати працювати над зміцненням обороноздатності”.

Повертаючись до Полтави, я розмірковую над тим, що побачив і почув за ці кілька днів. Кібератаки, безумовно, створюють проблеми для процесу мобілізації, але найбільша загроза криється не в технічних збоях, а в поширенні паніки та недовіри.

І все ж, попри всі виклики, українці демонструють неймовірну стійкість. Як сказав мені літній чоловік біля магазину в одному з черкаських сіл: “Ми пережили голод, війни і революції. Переживемо й ці атаки. Головне – триматися разом”.

Поділитися цією статтею
Спеціаліст із локальних новин
Стежити:
Андрій Гнатенко – журналіст і репортер, який понад 8 років досліджує життя українських регіонів. Родом із Полтавщини, Андрій об’їздив більшість областей України, розповідаючи про історії людей, які рідко потрапляють у загальнонаціональні новини. Він вірить, що великі зміни починаються з малих громад, і прагне дати голос кожній частині України. Його матеріали розповідають про проблеми та здобутки міст і сіл, історії героїв на місцях та життя звичайних людей.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *