Атаки РФ по панельних будинках Києва: нова тактика терору
Минулої ночі вкотре прокинувся від вибухів. Кияни вже звикли до цього жахливого відчуття, коли серед ночі місто здригається від російських ракет. Але цього разу було щось особливе – ворог змінив тактику. Від ранку об’їхав кілька районів столиці, де влучили ракети, і побачив тривожну картину.
“Росіяни навмисно цілять по панельних будинках“, – розповів мені Геннадій Хазан, інженер-будівельник із 20-річним стажем, якого я зустрів біля пошкодженого будинку на Троєщині. “Ці споруди найуразливіші через конструктивні особливості. Коли ракета влучає в панельний будинок, ризик обвалу значно вищий, ніж у цегляних спорудах”.
За даними КМДА, з початку повномасштабного вторгнення в Києві пошкоджено понад 480 будинків, з яких майже 70% – панельні. Ця статистика змушує замислитися: чи справді це випадковість?
Свідчення очевидців
Ольга Петренко, мешканка Оболоні, чий будинок постраждав минулого тижня, ледь стримує сльози: “Мене розбудив страшенний гуркіт. Все трусилося. Я схопила дітей і ми побігли до коридору. Коли вибух стих, побачила, що вікна вилетіли, а стіна між кімнатами дала тріщину. Якби ракета влучила трохи ближче – не знаю, чи вистояв би наш будинок”.
Експерти ДСНС підтверджують, що панельні будинки особливо вразливі до вибухів. “Панельні конструкції тримаються на з’єднаннях між плитами. При сильному вибуху ці з’єднання можуть руйнуватися, викликаючи ефект доміно”, – пояснює Віктор Савчук, рятувальник із 15-річним досвідом.
У Святошинському районі зустрів Миколу Давиденка, який координує роботу ЖЕКу. “Після обстрілів найбільше роботи маємо саме з панельними будинками. Цегляні споруди краще витримують ударну хвилю. У панельних – частіше тріщини по всій конструкції, а не лише біля епіцентру вибуху”.
Статистика та аналіз
За інформацією Міністерства розвитку громад та територій, приблизно 60% житлового фонду Києва складають саме панельні будинки, збудовані переважно у 1960-80-х роках. Вони розташовані цілими районами – Троєщина, Оболонь, Харківський масив, частини Святошина та Відрадного.
“Якщо подивитися на карту влучань за останні два місяці, чітко видно, що більшість прильотів – саме в райони з панельною забудовою“, – зауважує Олексій Резніков, урбаніст і дослідник міського планування. “Це навряд чи випадковість. Ворог добре знає, де можна завдати найбільшої шкоди меншими зусиллями”.
Реакція влади та фахівців
Місцева влада вже реагує на ситуацію. “Ми розробляємо програму додаткового укріплення найбільш вразливих панельних будинків”, – повідомив учора на брифінгу заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. “Також у кожному мікрорайоні проводимо роз’яснювальну роботу щодо правил поведінки під час обстрілів для мешканців таких будинків”.
Тим часом в Інституті будівельних конструкцій розробляють рекомендації щодо оперативного укріплення панельних будинків. “Існують технології, які дозволяють підвищити стійкість панельних конструкцій до вибухової хвилі”, – розповідає професор Валентин Карпенко. “Звісно, це не вирішить проблему повністю, але може врятувати людські життя”.
Життя під обстрілами
Проїжджаючи Дніпровським районом, зупинився біля будинку, де волонтери допомагають літнім людям заклеювати вікна. Пані Марія, якій вже 76, каже: “Мені нікуди їхати з моєї квартири. Тут все моє життя. Але тепер щоночі боюся, що наш будинок не витримає. Ми ж бачимо, що вони по нас цілять”.
Ця історія – лише частина великої трагедії, яку переживає Київ і вся Україна. Те, що спочатку здавалося випадковістю, тепер виглядає як цілеспрямована тактика терору. Але кияни не здаються. Як сказав мені один із рятувальників: “Вони руйнують наші будинки, але не можуть зруйнувати наш дух”.
Атаки по житловим районам – це військовий злочин. І колись за це доведеться відповідати. А поки що нам усім важливо підтримувати одне одного і робити все можливе для захисту наших домівок і наших близьких.
