Атаки СБУ на російську авіацію змусили Росію нарощувати авіавиробництво
Мандруючи регіонами України останні кілька років, я все частіше чую одну історію – про те, як змінилося життя звичайних українців після початку повномасштабного вторгнення. Але сьогодні хочу поговорити про те, як наші дії змушують ворога змінювати свої плани.
Нещодавно з’явилася інформація, що Росія розширює виробництво на Казанському авіаційному заводі. Там виготовляють стратегічні бомбардувальники Ту-160 та Ту-22М3 – ті самі літаки, що завдають ударів по українських містах. Чому раптом такий поспіх із розширенням? Відповідь проста – успішні операції СБУ.
“Після серії атак українських спецслужб на російські авіабази та літаки, Кремль панічно намагається відновити втрачений потенціал”, – розповів мені офіцер ЗСУ, який побажав залишитися анонімним.
Масштаби розширення виробництва
За даними супутникових знімків, росіяни будують новий цех площею майже 250 тисяч квадратних метрів. Це величезна територія – як 35 футбольних полів. Будівництво розпочалося ще в 2021 році, але зараз роботи помітно пришвидшилися.
Мешканці прикордонних областей України, з якими я спілкувався минулого місяця, неодноразово говорили про те, як важливо для нашої безпеки знищувати ворожі літаки. “Кожен збитий бомбардувальник – це десятки врятованих життів наших людей”, – сказала мені Марія з Харківщини, яка втратила дім через авіаудар.
Втрати російської авіації
Експерти з військової авіації зазначають, що нові виробничі потужності – це пряма відповідь на втрати російських літаків. За неофіційними даними, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила понад 90 бойових літаків різних типів.
“Росіяни розуміють, що авіація – їхня слабка ланка. Вони не можуть швидко замінити втрачені машини, тому й розширюють виробництво”, – пояснює військовий аналітик Петро Ковальчук.
Роль безпілотників у знищенні авіації
Особливу роль у знищенні російської авіації відіграють дрони. Атаки на авіабази в Енгельсі, Рязані та інших містах показали вразливість навіть добре захищених об’єктів. Відеокадри з цих операцій облетіли весь світ і стали символом того, що відстань більше не є гарантією безпеки для агресора.
Показово, що на новому підприємстві планують не лише збирати літаки, але й виготовляти окремі компоненти. Раніше Росія залежала від імпортних деталей, але через санкції змушена розвивати власне виробництво.
“Це свідчить про їхні серйозні проблеми з постачанням компонентів із-за кордону”, – вважає експерт з міжнародної економіки Олександр Дерій. “Санкції справді працюють, хоча й не так швидко, як хотілося б”.
Наслідки авіаударів для цивільного населення
Під час моїх подорожей Запорізькою та Дніпропетровською областями я бачив наслідки ударів російської авіації. Зруйновані будинки, школи, лікарні. Люди розповідали, як ховалися в підвалах, коли чули гул бомбардувальників.
“Коли я дізнаюся про знищений російський літак, це дає надію, що колись ці жахіття закінчаться”, – поділився зі мною 67-річний Михайло з Нікополя, який втратив онуку під час одного з авіанальотів.
Перспективи виробництва
Тим часом, за інформацією з відкритих джерел, нові виробничі потужності в Казані зможуть випускати до 20 бомбардувальників на рік. Це значно більше, ніж раніше, але все одно недостатньо, щоб швидко відновити втрати.
Військові експерти відзначають, що Росія також намагається модернізувати існуючі літаки, щоб зробити їх менш вразливими до українських систем ППО. Однак, як показує практика, абсолютного захисту не існує.
“Наші хлопці знаходять способи долати навіть найскладніші системи захисту”, – розповів мені офіцер протиповітряної оборони під час відвідин однієї з військових частин на сході України.
Висновки та міжнародна оцінка
Розширення авіаційного заводу в Казані – це визнання росіянами ефективності українських дій. Це також свідчить про їхні наміри продовжувати війну. Але, як кажуть у прикордонних селах, “чим більше вони будують, тим більше нам доведеться зруйнувати”.
Держави-партнери України також відзначають успіхи наших спецслужб. “Операції СБУ демонструють високий рівень підготовки та сміливість українців“, – зазначив один із західних дипломатів під час нещодавньої конференції з безпеки.
Поки росіяни будують нові цехи та намагаються збільшити випуск бомбардувальників, українці продовжують захищати своє небо та завдавати ударів по ворожій інфраструктурі. Це боротьба технологій, сміливості та витривалості.
Залишаючи Запоріжжя минулого тижня, я почув фразу від місцевого волонтера, яка, здається, найкраще відображає нинішню ситуацію: “Не важливо, скільки літаків вони зроблять. Важливо, що ми не здаємося і знаходимо способи їх знищувати”.
Історія розширення Казанського авіазаводу – це історія відчаю агресора, який втрачає свої переваги. І одночасно – історія нашої сили, яка змушує ворога витрачати дедалі більше ресурсів на відновлення втрат.
