Бої на фронті Україна червень 2024: за добу понад 180 зіткнень — Генштаб
Випалена земля, зруйновані будинки і люди, які попри все намагаються вижити. Саме так виглядає сьогодні прифронтова Донеччина, яку я відвідав минулого тижня. За останню добу ситуація знову загострилася – Генштаб ЗСУ повідомив про понад 180 бойових зіткнень.
Перебуваючи в селищі неподалік Покровська, я на власні очі бачив, як місцеві мешканці щодня пристосовуються до нових реалій. “Ми вже звикли засинати під обстрілами,” – розповіла мені Марія Степанівна, 67-річна вчителька на пенсії. “Найстрашніше – коли діти перестають реагувати на сирени.”
Основні напрямки бойових дій
Вчора російські війська зосередили основні зусилля на Покровському, Курахівському та Торецькому напрямках. На Покровському напрямку відбулося 52 атаки противника. Особливо гаряче було в районах Новогродівки, Лисівки та Сіверського. За даними розвідки, ворог намагається прорвати оборону на цій ділянці фронту, щоб розвинути успіх у напрямку стратегічно важливих населених пунктів.
“Вони лізуть як навіжені, але наші хлопці тримаються,” – поділився зі мною Андрій, водій швидкої допомоги, який щодня вивозить поранених з передової. “Найважче працювати під артилерією. Іноді доводиться чекати годинами, щоб дістатися до поранених.”
Згідно з даними Генерального штабу, на Курахівському напрямку відбулося 37 атак, найбільше поблизу Красногорівки, Георгіївки та Костянтинівки. Українські захисники відбили всі спроби прориву.
Гуманітарна ситуація
Місцеві жителі розповідають, що найбільше потерпають від відключень електроенергії та проблем з водопостачанням. “Світла немає по кілька днів. Воду набираємо у криницях або чекаємо, коли привезуть волонтери,” – розповів мені Віктор з Селидового, який попри небезпеку залишається в місті, бо доглядає літню матір.
Повітряні сили збили 22 ворожі дрони-камікадзе “Шахед” із 46 запущених. Також було збито дві керовані авіаційні ракети та знищено п’ять розвідувальних безпілотників.
Ситуація в Харківській області
У Харківській області ситуація залишається напруженою, але контрольованою. “Наші військові зупинили ворога на підступах до Вовчанська,” – повідомив представник місцевої адміністрації, з яким я спілкувався телефоном. Але обстріли тривають щодня, руйнуючи цивільну інфраструктуру.
Евакуація цивільного населення
Під час поїздки на Донеччину я відвідав кілька евакуаційних пунктів. Волонтери працюють цілодобово, допомагаючи людям виїхати в безпечніші регіони. “Багато хто не хоче їхати, бояться втратити домівки або просто не мають куди. Особливо це стосується літніх людей,” – розповіла Оксана, координаторка одного з евакуаційних штабів.
За інформацією Генштабу, українська авіація та артилерія завдали 12 ударів по скупченнях особового складу противника та знищили два склади боєприпасів.
Людський вимір війни
“Цифри – це одне, а реальні людські історії – зовсім інше,” – поділився зі мною сержант Микола, який нещодавно повернувся з ротації. “Кожен день на фронті – це боротьба не тільки з ворогом, але й із власними страхами та втомою.”
Попри всі труднощі, в прифронтових громадах життя триває. У Краматорську місцева влада відновлює пошкоджені об’єкти інфраструктури, працюють лікарні та школи, хоч і в адаптованому режимі. Дитячі малюнки на стінах бомбосховищ – яскравий символ незламності та надії.
У своїх репортажах я завжди намагаюся показати не лише статистику боїв, але й людські історії, які часто залишаються за кадром офіційних звітів. Бо за кожною цифрою стоять реальні люди, які щодня роблять свій вибір – залишатися, боротися, вірити.
