У перших числах червня 2024-го ситуація на Покровському напрямку
У перших числах червня 2024-го ситуація на Покровському напрямку залишається однією з найгарячіших на всьому фронті. За минулу добу тут зафіксовано понад 30 бойових зіткнень — майже третина від загальної кількості по всій лінії фронту. Російські війська не припиняють спроб просунутися вглиб нашої території, зосереджуючи основні зусилля на населених пунктах навколо Покровська.
Я провів три дні, спілкуючись з військовими та місцевими жителями цього району. Картина, яку вони малюють, одночасно тривожна і сповнена нескореності.
Ситуація на передовій
“Вони йдуть хвилями, немов не рахують втрати. Кидають техніку і живу силу, щоб просунутися хоча б на метр,” — розповідає мені командир взводу Олексій, позивний “Явір”. Його підрозділ тримає позиції під постійними обстрілами вже другий місяць.
За даними Генштабу ЗСУ, російські окупанти намагаються створити тактичне оточення в районі Новогродівки та Селидового. Наші захисники відбивають по 15-20 атак щодоби лише в цьому секторі. Найзапекліші бої точаться біля Новоселівки Першої, Лисівки та Калинового.
Життя місцевих жителів
Місцеві жителі, які залишаються в прифронтових селах, живуть під постійною загрозою. “Ми вже звикли спати в підвалі. Коли починається обстріл, навіть не піднімаємо голови — просто чекаємо, поки закінчиться,” — ділиться Марія Петрівна з села Гродівка, що за 15 кілометрів від лінії фронту.
Тактика ворога та протидія ЗСУ
Українські військові кажуть, що ворог застосовує тактику “випаленої землі” — спочатку масовані артилерійські обстріли та авіаударами, потім кидає піхоту та бронетехніку. За останній тиждень по Покровському району було завдано понад 200 авіаударів керованими бомбами.
“Нам критично не вистачає засобів протиповітряної оборони та артилерійських снарядів,” — зізнається офіцер артилерійської бригади Сергій. — “Хлопці тримаються героїчно, але співвідношення сил нерівне.”
Стратегічне значення напрямку
У штабі оборони Покровська розуміють стратегічне значення цього напрямку. Втрата Покровська відкриє окупантам шлях до Павлограда та Дніпра. Тому сюди перекидаються резерви та підкріплення.
“Зараз основне завдання — максимально виснажити ворога, завдати йому непоправних втрат і втримати ключові опорні пункти,” — пояснює військовий аналітик Олександр Мусієнко, з яким я спілкувався телефоном.
Евакуація та гуманітарна ситуація
Місцева влада одночасно готується до різних сценаріїв. “Ми проводимо евакуацію найбільш вразливих категорій населення, але багато людей відмовляються їхати,” — розповідає заступник голови Покровської військової адміністрації Анна Сидоренко.
За її словами, за останній місяць виїхало близько 3000 місцевих жителів, але ще понад 20 тисяч залишаються в місті та навколишніх селах.
Незламність захисників
Українські захисники демонструють неймовірну стійкість. Під час відвідин одного з опорних пунктів я познайомився з Максимом, 24-річним командиром відділення. Його підрозділ відбив 5 атак за минулу добу.
“Ми знаємо, що за нами наші домівки, наші родини. Тому будемо стояти до кінця,” — каже він, перевіряючи боєкомплект.
Перспективи та волонтерська допомога
За оцінками військових експертів, наступні два тижні будуть вирішальними для Покровського напрямку. Росіяни прагнуть досягти оперативного успіху до середини літа.
Тим часом місцеві волонтери не припиняють допомагати армії та цивільним. “Щодня доставляємо воду, ліки, продукти тим, хто не може виїхати,” — розповідає Олена з волонтерської організації “Покровськ єдиний”.
Покровський напрямок залишається одним із символів незламності українського духу. Незважаючи на переважаючі сили ворога, наші захисники продовжують тримати оборону, захищаючи кожен клаптик української землі.
