Минулого тижня на зустрічі з представниками регіональних громад у Полтаві було офіційно оголошено про старт всеукраїнської кампанії з протидії вербуванню дітей російськими спецслужбами в соціальних мережах. Ініціатива об’єднала зусилля Міністерства цифрової трансформації, СБУ та громадських організацій.
Їздячи регіонами України останні місяці, я не раз чув від батьків і вчителів тривожні історії про підозрілі контакти їхніх дітей у соцмережах. Особливо гостро проблема відчувається в прикордонних областях та на деокупованих територіях.
“Моя донька-семикласниця отримала дивне повідомлення від нібито ‘благодійного фонду’, який пропонував їй грошову винагороду за фотографії військової техніки в нашому місті”, – розповіла мені Оксана Петренко з Чернігівщини. “На щастя, вона одразу показала це мені, і ми звернулися до поліції.”
За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення зафіксовано понад 3000 випадків спроб вербування неповнолітніх через популярні платформи: TikTok, Instagram та Telegram. Особливо вразливими є підлітки 12-17 років.
Як працюють вербувальники
Схема роботи російських спецслужб з підлітками відпрацьована до дрібниць. Спочатку дитину знаходять через групи за інтересами – ігри, аніме, музика. Далі – дружнє спілкування, подарунки в онлайн-іграх або навіть обіцянки матеріальної винагороди.
“Вони використовують психологічні особливості підлітків – бажання визнання, фінансової незалежності та відчуття дорослості,” – пояснює Марина Ковальчук, психологиня з Центру протидії дезінформації. “Часто діти навіть не розуміють, що передають інформацію ворогу.”
Найчастіше дітей просять зробити фото або відео військових об’єктів, техніки, блокпостів. Іноді – поширювати дезінформацію в шкільних чатах або серед друзів.
Що передбачає нова кампанія
У межах всеукраїнської кампанії заплановано цілий комплекс заходів:
1. Запуск освітньої платформи “Безпечний інтернет” з курсами для дітей, батьків і вчителів.
2. Створення мережі тренерів з цифрової безпеки у кожному регіоні України.
3. Виробництво навчальних відео та інфографіки для поширення в школах.
4. Запуск анонімної гарячої лінії для повідомлень про підозрілі контакти.
“Наша мета – не залякати дітей, а навчити їх розпізнавати небезпеку,” – підкреслив Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації під час презентації кампанії.
За словами організаторів, програма охопить усі 24 області України, особливу увагу приділять прикордонним регіонам і територіям, де проживає багато внутрішньо переміщених осіб.
Ознаки небезпечних контактів
Спілкуючись із спеціалістами СБУ, я дізнався про головні “червоні прапорці”, на які варто звернути увагу батькам:
– Незнайомець надто цікавиться місцем проживання дитини
– Пропонує гроші за виконання простих завдань
– Просить не розповідати про спілкування батькам
– Цікавиться, чи є родичі у військових структурах
– Просить фотографувати певні місця або об’єкти
“Важливо пояснити дітям, що навіть невинна, на їхній погляд, інформація може зашкодити безпеці інших людей,” – наголошує Сергій Деркач, представник Управління СБУ в Полтавській області.
Як захистити дитину
Відвідавши тренінг у рамках кампанії в Дніпрі, я зібрав кілька важливих порад від експертів:
1. Говоріть відверто. Обговорюйте з дітьми ризики спілкування в інтернеті, але без залякування.
2. Будьте в курсі. Цікавтеся, з ким спілкується ваша дитина онлайн, які групи відвідує.
3. Налаштуйте приватність. Допоможіть дитині правильно налаштувати акаунти в соцмережах.
4. Навчіть критично мислити. Дитина має розуміти, що не всі онлайн-друзі мають добрі наміри.
5. Станьте прикладом. Демонструйте власну обачність у користуванні соцмережами.
“Найголовніше – довіра. Дитина повинна знати, що може розповісти вам про будь-яку підозрілу ситуацію без страху покарання,” – радить Олена Вишневська, психологиня з Харкова, яка працює з дітьми з постраждалих від війни регіонів.
Результати вже є
Незважаючи на те, що кампанія лише стартувала, перші результати вже є. За перший тиждень роботи анонімної лінії надійшло понад 200 повідомлень про підозрілі контакти.
“Кожен випадок ретельно перевіряється,” – запевняє Ірина Соколова, координаторка проєкту. “Наразі вже виявлено кілька мереж вербувальників, які працювали з дітьми в прикордонних районах.”
Відвідуючи школи у Дніпропетровській та Запорізькій областях, я бачив, як уважно діти сприймають інформацію про цифрову безпеку. Багато хто зізнавався, що раніше навіть не замислювався про подібні ризики.
“Тепер я кілька разів подумаю, перш ніж додавати когось у друзі,” – поділилася зі мною шестикласниця Марина з Павлограда після уроку цифрової гігієни.
Кампанія триватиме щонайменше рік. Організатори планують регулярно оновлювати навчальні матеріали, враховуючи нові тактики, які використовуються для вербування дітей.
Проблема вербування неповнолітніх – це прихована, але надзвичайно небезпечна загроза. І хоча технології постійно розвиваються, головним захистом залишається увага дорослих та відкрита розмова з дітьми про безпеку в цифровому світі.
