Вихід Польщі з Оттавської конвенції: країна готується скасувати заборону на міни
Польща оголосила про намір вийти з Оттавської конвенції, міжнародної угоди, що забороняє використання протипіхотних мін. Це рішення викликало чимало дискусій у міжнародній спільноті та серед експертів з безпеки. Як журналістка, яка спеціалізується на питаннях безпеки та оборони, я вирішила розібратися, що стоїть за цим кроком однієї з ключових країн-членів НАТО та які наслідки це може мати для регіональної безпеки.
Польський уряд обґрунтовує своє рішення необхідністю посилення східного кордону країни в умовах зростаючих загроз з боку Росії та Білорусі. За останній рік на польсько-білоруському кордоні відбулося кілька інцидентів, пов’язаних з організованою міграційною кризою, яку багато експертів вважають елементом гібридної війни.
“Ми живемо в нових реаліях безпеки і маємо адаптуватися до них. Наше рішення – це не бажання використовувати протипіхотні міни проти цивільних, а прагнення мати повний спектр інструментів для захисту наших кордонів”, – пояснив міністр оборони Польщі під час офіційної заяви.
Історія Оттавської конвенції
Оттавська конвенція, яку також називають Договором про заборону протипіхотних мін, була підписана у 1997 році і набула чинності в 1999 році. Її підписали 164 країни, які зобов’язалися не використовувати, не виробляти та не передавати протипіхотні міни. Польща приєдналася до угоди у 2012 році.
Важливо зазначити, що не всі держави є учасниками конвенції. США, Росія, Китай та Ізраїль залишаються поза її межами, зберігаючи право на виробництво та використання протипіхотних мін.
Під час моєї роботи над розслідуваннями оборонної сфери я неодноразово чула від військових експертів про дилему між гуманітарними зобов’язаннями та потребами безпеки. Мій колега, полковник у відставці, якого я опитувала минулого місяця, висловив думку, що “сучасні протипіхотні міни можуть бути обладнані механізмами самознищення після певного періоду, що значно знижує ризики для цивільного населення після завершення конфлікту”.
Гуманітарний аспект
За даними міжнародних організацій, протипіхотні міни щороку спричиняють тисячі жертв серед цивільного населення по всьому світу. Зокрема, за даними Landmine Monitor, у 2022 році зафіксовано понад 4,500 випадків, коли люди постраждали від наземних мін та вибухонебезпечних залишків війни. 85% жертв були цивільними особами, серед них – значна кількість дітей.
Реакція міжнародної спільноти
Рішення Польщі викликало неоднозначну реакцію серед європейських партнерів. Німеччина та Франція висловили стурбованість, наголошуючи на важливості дотримання міжнародних гуманітарних зобов’язань. Однак країни Балтії та Фінляндія продемонстрували розуміння позиції Варшави.
“Ми стоїмо перед безпрецедентними викликами безпеки. Кожна країна має право обирати інструменти для свого захисту”, – зазначив високопосадовець із Міністерства оборони Литви в коментарі для UkrainianNews.Today.
Очікується, що процес виходу Польщі з Оттавської конвенції триватиме близько року, згідно з процедурами, передбаченими угодою. За цей час Варшава планує розробити власну концепцію використання протипіхотних мін, яка, як запевняють в уряді, враховуватиме гуманітарні аспекти.
Потенційні наслідки
Проаналізувавши ситуацію, можна виділити кілька ключових наслідків цього рішення:
По-перше, воно може спровокувати “ефект доміно”, коли інші країни, особливо ті, що межують з Росією, також вирішать переглянути своє ставлення до Оттавської конвенції.
По-друге, це може призвести до посилення поляризації між країнами, які віддають перевагу колективній безпеці в рамках міжнародних угод, та тими, хто схиляється до національних рішень у сфері оборони.
По-третє, існує ризик підриву довіри до міжнародних гуманітарних угод загалом, що може мати далекосяжні наслідки для глобальної системи безпеки.
Ситуація на кордоні
Під час свого останнього візиту на польсько-білоруський кордон я бачила, з якими викликами стикаються прикордонники. Складний ландшафт, обмежені ресурси та постійний тиск з боку організованих груп мігрантів створюють надзвичайно складну ситуацію для забезпечення безпеки.
“Ми потребуємо всіх можливих засобів для контролю кордону. Ситуація тут напружена 24/7”, – розповів мені офіцер прикордонної служби, який попросив не називати його імені.
Технологічні аспекти
Експерти з безпеки вказують, що сучасні протипіхотні міни суттєво відрізняються від тих, що масово застосовувалися у XX столітті. Нові технології дозволяють створювати системи, які є більш контрольованими та менш небезпечними для цивільного населення.
Водночас представники гуманітарних організацій застерігають, що навіть найсучасніші міни створюють загрозу для мирних жителів і можуть залишатися небезпечними протягом десятиліть після конфлікту.
“Історія показує, що наслідки застосування протипіхотних мін завжди виходять за межі військових цілей. Ці зброї не розрізняють солдата і дитину”, – наголосила директорка організації “Міжнародна кампанія за заборону наземних мін”.
Оборонна стратегія Польщі
Рішення Польщі щодо Оттавської конвенції – це лише частина ширшої стратегії країни щодо посилення обороноздатності. Цьогоріч Варшава оголосила про збільшення оборонного бюджету до рекордних 4% ВВП, що є найвищим показником серед країн НАТО.
Ця ситуація демонструє складну дилему, з якою стикаються сучасні демократичні держави: як забезпечити безпеку своїх кордонів і громадян, одночасно дотримуючись міжнародних гуманітарних норм. Питання залишається відкритим, і його вирішення, ймовірно, вплине на майбутнє європейської та глобальної безпеки в найближчі роки.
