Церемонія вшанування жертв Волинської трагедії
Сьогодні у Луцьку відбулася спільна українсько-польська церемонія вшанування жертв Волинської трагедії. Захід став важливим кроком до примирення між нашими народами після трагічних подій 1943-1944 років.
На церемонії були присутні представники обох держав, місцеві жителі та родичі загиблих. Луцький міський голова Ігор Поліщук відкрив захід словами про важливість спільного осмислення історії: “Ми не маємо права забувати минуле, але повинні будувати майбутнє разом. Ця церемонія – символ нашої готовності до діалогу”.
Сивочолий Петро Кравчук, який пережив ті страшні часи, поділився своїми спогадами: “Мені було лише шість років, коли все сталося. Досі пам’ятаю крики і плач. Ніхто не має зазнати такого знову”. Його тремтячий голос і вологі очі змусили багатьох присутніх стримувати сльози.
Виступ польської делегації
Польську делегацію очолив воєвода Люблінського воєводства Ярослав Ставіський. “Ми прибули сюди з відкритим серцем і простягнутою рукою. Історія розділила нас, але спільне майбутнє повинно об’єднати”, – зазначив він у своєму виступі.
За даними Українського інституту національної пам’яті, під час Волинської трагедії загинули тисячі мирних жителів з обох сторін. Ця сторінка історії довго замовчувалася, але останніми роками історики України та Польщі проводять спільні дослідження для встановлення історичної правди.
“Для нас важливо, щоб такі заходи відбувалися без політизації та спекуляцій”, – підкреслила Марія Ковальчук, директорка Волинського краєзнавчого музею. “Ми прагнемо створити простір для чесного діалогу, де кожен може висловити свій біль і бути почутим”.
Проєкт “Пам’ять заради майбутнього”
Під час церемонії були представлені результати спільного українсько-польського проєкту “Пам’ять заради майбутнього”. Його учасники – студенти з Луцька та Любліна – записали свідчення останніх живих свідків тих подій і створили онлайн-архів, доступний польською та українською мовами.
Ольга Петренко, 19-річна студентка історичного факультету, розповіла: “Працюючи над проєктом, я зрозуміла, що трагедія має багато вимірів. Кожна родина має свою історію болю. Наше завдання – вислухати всіх і зберегти ці спогади”.
Спільна молитва та вшанування пам’яті
Після офіційної частини відбулася спільна молитва за загиблих, яку провели священники різних конфесій. Потім учасники церемонії поклали квіти до меморіалу жертвам і запалили свічки пам’яті.
“Щороку я приїжджаю сюди з Польщі”, – розповів Томаш Вишневський, онук загиблих під час трагедії. “Колись я приїхав із гнівом у серці, але зустрівши тут таких самих людей, які втратили рідних, я зрозумів – біль у нас спільний”.
Організатори підкреслили, що цьогорічна церемонія особлива – вперше вона проходить у такому широкому форматі, із залученням молоді та використанням сучасних технологій для збереження історичної пам’яті.
Значення для українсько-польських відносин
За словами історика Володимира Бондарчука, “для України і Польщі зараз особливо важливо знаходити те, що об’єднує. Обидві наші країни стоять перед спільними викликами і мають спільне бачення майбутнього Європи”.
Після церемонії відбувся круглий стіл, де науковці, громадські діячі та свідки подій обговорили шляхи подальшого примирення. Особливу увагу приділили необхідності включення об’єктивної інформації про Волинську трагедію до шкільних підручників обох країн.
День завершився концертом українсько-польської дружби, де прозвучали народні пісні обох країн у виконанні молодіжних колективів. І хоча багато очей були вологими від сліз, у них світилася надія на краще майбутнє.
