Відновлення України після війни 2024: Україна отримує $4 мільярди на конференції в Римі

Марія Бондаренко
Автор:
Марія Бондаренко - Репортерка, авторка розслідувань
6 хв читання

Відновлення України після війни 2024: Україна отримує $4 мільярди на конференції в Римі

Минулого тижня під час конференції з відбудови України в Римі наші міжнародні партнери пообіцяли надати понад 3,5 мільярда євро (майже 4 мільярди доларів) на відновлення України. Ця сума прозвучала доволі оптимістично на фоні масштабних руйнувань, які вже перевищують 486 мільярдів доларів.

Протягом двох останніх днів я спілкувалася з кількома джерелами, присутніми на конференції, та експертами з відбудови. Картина стає складнішою, якщо копнути глибше.

Напрямки фінансування та підтримка партнерів

За даними Міністерства економіки, кошти підуть на відновлення критичної інфраструктури, енергетичного сектору та житла. Особливу увагу планують приділити розмінуванню територій, що критично важливо для повернення людей до своїх домівок і відновлення сільськогосподарської діяльності.

“Кожне рішення про підтримку наближає нас до перемоги та створює фундамент для повоєнного розвитку”, – зазначила перша віце-прем’єрка Юлія Свириденко під час виступу в Римі.

Проте не все так однозначно. Мій добре поінформований співрозмовник у Мінекономіки, який побажав залишитися анонімним, розповів, що частина обіцяних коштів – це “перепаковані” попередні зобов’язання, а не нові гранти.

Конференція зібрала представників понад 40 країн, міжнародних організацій та приватного сектору. Італія як організатор заходу пообіцяла 140 мільйонів євро. Значні суми також анонсували Німеччина, Франція, Велика Британія та Сполучені Штати.

Внесок міжнародних фінансових інституцій

Європейський інвестиційний банк оголосив про готовність надати 1,5 мільярда євро на відновлення транспортної інфраструктури, енергетики та критично важливих об’єктів. Світовий банк виділить 1 мільярд доларів на підтримку енергетичного сектору, який залишається головною мішенню російських ударів.

Нідерланди та Швеція планують направити близько 30 мільйонів євро кожна на програми з розмінування. За оцінками ООН, понад 30% території України потребує гуманітарного розмінування – це найбільша мінна проблема у світі з часів Другої світової війни.

Виклики відбудови та фінансовий розрив

Аналізуючи обіцяні суми, не можна не помітити проблему фінансового розриву. За підрахунками Світового банку, Європейського Союзу та українського уряду, загальна потреба у фінансуванні відбудови перевищує 486 мільярдів доларів, і ця цифра зростає з кожним днем війни.

Олександр Гринчук, експерт з економічного відновлення, з яким я спілкувалася після конференції, вважає, що головна проблема – механізми контролю та освоєння коштів.

“Проблема не тільки в обсягах, а й у тому, як ефективно використати ці гроші. Україна має продемонструвати, що здатна забезпечити прозорість та уникнути корупційних ризиків”, – наголосив Гринчук.

Реальний стан відбудови на місцях

Минулого місяця я відвідала Харківську область, де кілька містечок отримали кошти на відновлення від європейських партнерів. Картина вражає: деякі проєкти успішно реалізовані, інші – застрягли в бюрократичних процедурах або зіткнулися з проблемами під час закупівель.

За даними, які мені вдалося отримати від джерел у Міністерстві розвитку громад та територій, близько 40% коштів, які були виділені на відбудову минулого року, все ще не освоєні через складні процедури погодження, нестачу будівельних потужностей та логістичні виклики.

Роль приватного сектору та стандарти відбудови

Під час конференції окремо обговорювали залучення приватного сектору до відбудови. Кілька великих компаній, зокрема з IT та енергетичного секторів, заявили про готовність інвестувати в Україну попри ризики.

Представник великої будівельної корпорації, який погодився на розмову на умовах анонімності, зазначив: “Ми бачимо величезний потенціал, але нам потрібні чіткі гарантії безпеки інвестицій та прозорі правила гри”.

Суттєвим викликом для відновлення залишається нестача робочої сили. За даними дослідження Київської школи економіки, будівельна галузь втратила до 30% кваліфікованих працівників через мобілізацію та еміграцію.

Відбудова за європейськими стандартами

Віце-прем’єрка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина підкреслила під час свого виступу, що відбудова України має відповідати стандартам ЄС, оскільки це частина процесу євроінтеграції.

“Ми не просто відбудовуємо те, що було. Ми модернізуємо країну згідно з найкращими європейськими практиками”, – заявила Стефанішина.

Подальші кроки та перспективи

Конференція в Римі – це продовження серії міжнародних заходів з підтримки України. Торік у Лондоні міжнародні партнери пообіцяли 60 мільярдів євро допомоги, а в Лугано була прийнята дорожня карта відновлення.

Наступна конференція з відбудови запланована на 2025 рік у Берліні. До того часу українська влада має розробити чіткий план освоєння вже обіцяних коштів та продемонструвати прогрес у реалізації пріоритетних проєктів.

Успіхи відбудови

Незважаючи на всі виклики, є й позитивні приклади. За останній рік в Україні відновлено понад 40 тисяч пошкоджених житлових будинків, відремонтовано сотні кілометрів доріг та десятки енергетичних об’єктів.

Розмовляючи з мешканцями прифронтових територій, які отримали допомогу на відновлення своїх осель, я бачу, наскільки важливою є ця підтримка для звичайних людей.

“Коли тобі допомагають відбудувати дім, це не просто про стіни. Це про надію, що життя продовжується попри все”, – розповіла мені Олена Петренко з Харківщини, чий будинок був відновлений завдяки міжнародній допомозі.

Підсумовуючи результати римської конференції, можна сказати, що 3,5 мільярда євро – це важливий, але лише перший крок до масштабного відновлення. Справжня відбудова потребуватиме не лише міжнародних грантів, а й значних приватних інвестицій, сучасних технологій та, найголовніше, завершення війни.

Тим часом, поки триває повномасштабне вторгнення, кожен відбудований будинок, відремонтована електростанція чи відновлена школа – це маленька перемога, яка наближає Україну до нормального життя.

Поділитися цією статтею
Репортерка, авторка розслідувань
Стежити:
Марія Бондаренко – журналістка-розслідувачка, яка понад 7 років займається темами війни, безпеки, економіки та корупції. Закінчила Навчально-науковий Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та пройшла навчання в кількох міжнародних програмах для розслідувальної журналістики. Відома своїми матеріалами про оборонну сферу, допомогу військовим і волонтерам, а також розслідуваннями про непрозорі державні закупівлі. Її статті відзначаються глибиною аналізу та вмінням знаходити важливі деталі у складних темах. У UkrainianNews Today Марія пише про війну, оборону та антикорупційні розслідування.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *