Відставка Шмигаля: чому прем’єр у зоні ризику і що буде з урядом
Останні дні політичних кулуарів Києва наповнені чутками про можливу відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Дехто з моїх колег-журналістів уже активно говорить про це як про вирішену справу, хоча офіційних підтверджень досі немає. Після майже чотирьох років на посаді — найдовший термін в історії незалежної України — питання “коли” стає актуальнішим за “чи”.
Минулого тижня я спілкувався з депутатом від президентської фракції, який на умовах анонімності розповів: “Розмови про перезавантаження уряду йдуть давно. Шмигаль вичерпав свій ресурс. Нам потрібен новий подих в економічній політиці, особливо зараз, коли країна готується до відбудови”.
Історія прем’єрства
Призначений у березні 2020 року, на початку пандемії COVID-19, Шмигаль став свідком і учасником найскладніших випробувань для України — від коронакризи до повномасштабного вторгнення. Його називали “технічним прем’єром“, а уряд під його керівництвом часто критикували за недостатню самостійність.
Економіст Олександр Савченко з Київської школи економіки вважає, що час для змін назрів: “Уряд Шмигаля впорався з надзвичайними викликами перших місяців війни. Але зараз потрібні нові підходи до управління економікою. Країні необхідна чітка стратегія відбудови, залучення інвестицій і боротьби з корупцією на новому рівні”.
Ситуація в Кабміні
У Кабміні ситуацію офіційно не коментують. Коли я минулого четверга відвідував урядову будівлю для підготовки матеріалу про регіональні програми розвитку, атмосфера там була напружена, але робоча. Один із працівників Секретаріату Кабміну поділився: “Ми працюємо у звичному режимі. Чутки про відставки постійно циркулюють, але доки немає офіційних рішень, зосереджуємося на поточних завданнях”.
Згідно з даними соціологічної групи “Рейтинг“, рівень довіри до уряду Шмигаля протягом 2023 року коливався в межах 26-30%, що є не найгіршим показником в умовах війни, але значно нижчим за рейтинг президента та військового керівництва.
Політичний контекст
Політолог Володимир Фесенко з Центру прикладних політичних досліджень “Пента” вважає, що відставка може бути частиною ширшої стратегії: “Президентська команда готується до наступного етапу війни та майбутніх виборів, коли б вони не відбулися. Зміна уряду — це можливість продемонструвати реакцію на запит суспільства щодо оновлення влади без кардинальних змін курсу”.
Під час своєї поїздки на Полтавщину минулого місяця я чув від місцевих підприємців чимало нарікань на економічну політику уряду. Фермер Микола Петренко з села Великі Сорочинці сказав мені: “Нам потрібен уряд, який розуміє проблеми регіонів. Зараз усі рішення спускаються згори, часто без врахування реальної ситуації на місцях”.
Можливі наступники
Серед можливих кандидатів на посаду прем’єра називають різні прізвища: від нинішніх міністрів до представників Офісу Президента. Джерела в парламенті згадують голову Мінрегіону Олексія Чернишова, першого віце-прем’єра Юлію Свириденко, міністра закордонних справ Дмитра Кулебу.
Очільник громадської організації “Центр економічної стратегії” Гліб Вишлінський вважає, що новий уряд матиме непросте завдання: “Наступний Кабмін має зосередитися на створенні фундаменту для післявоєнного відновлення. Це означає реформування податкової системи, дерегуляцію бізнесу, боротьбу з корупцією та підготовку до євроінтеграції”.
Міжнародний аспект
Особливу стурбованість викликає питання міжнародної співпраці. За останні роки уряд Шмигаля налагодив робочі відносини з ключовими донорами та партнерами. Представник Світового банку, з яким я спілкувався на умовах анонімності, висловив сподівання на продовження реформ: “Для нас важлива послідовність політики. Хто б не очолював уряд, критично важливо зберегти курс на євроінтеграцію та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами”.
Відповідно до Конституції, відставка прем’єр-міністра тягне за собою відставку всього складу Кабміну. Тому можливе не просто заміна голови уряду, а й суттєве оновлення міністерського корпусу. Це може вплинути на безперервність реалізації програм відновлення та реформ.
Перспективи та виклики
У своєму нещодавньому коментарі для UkrainianNews.Today голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха зазначив: “Україна зараз перебуває в критичній точці. Потрібна нова економічна стратегія, яка дозволить не просто виживати під час війни, а закласти фундамент для стрімкого розвитку після перемоги”.
Незалежно від того, чи залишиться Шмигаль на посаді, очевидно, що українська економіка потребує нових рішень. Війна триває, виклики накопичуються, а суспільство очікує результатів, які дозволять не тільки вистояти, але й побудувати успішну країну після перемоги.
