Добровольчі групи ППО Київ формує для захисту міста
Десятки київських волонтерів збираються біля Будинку культури у Святошинському районі. Цього березневого ранку вони прийшли на навчання з повітряної оборони. Ірина Петренко, 43-річна вчителька англійської мови, розповідає, що долучилася до добровольчої групи ППО минулого місяця.
“Після чергового масованого обстрілу вирішила, що не можу просто сидіти вдома. Хочу захищати своє місто, свою родину. Ми вчимося виявляти дрони та передавати інформацію військовим”, — ділиться Ірина.
Київська міська адміністрація розпочала створення добровольчих груп протиповітряної оборони ще восени минулого року. За даними міської влади, сьогодні у столиці функціонує понад 30 таких груп із загальною кількістю близько 400 добровольців.
Взаємодія з військовими
“Наші волонтери стали важливою ланкою в системі виявлення ворожих цілей, — розповідає Олександр Ковальчук, координатор добровольчих груп ППО Києва. — Під час атак вони виходять на визначені точки спостереження, а у випадку виявлення повітряних цілей передають інформацію через спеціальні захищені канали зв’язку”.
Особливістю київської системи ППО стала тісна взаємодія між цивільними добровольцями та військовими. За словами військових експертів, залучення цивільних спостерігачів значно розширює можливості протиповітряної оборони, особливо в умовах великого міста.
Майор Віталій Дорошенко з підрозділу ППО Києва пояснює: “Добровольці проходять базову підготовку з визначення типів повітряних цілей, правил спостереження та передачі інформації. Вони стають нашими очима в різних районах міста, дозволяючи швидше реагувати на загрози”.
Підготовка та обладнання
Підготовка добровольців включає теоретичні та практичні заняття. Люди вчаться розрізняти типи дронів за звуком та зовнішнім виглядом, визначати напрямок руху повітряних цілей, користуватися спеціальними додатками для смартфонів.
“Кожен доброволець отримує базовий набір обладнання — біноклі, захисні шоломи, рації або спеціальні додатки для мобільних телефонів, — розповідає Ковальчук. — Ми розробили чіткі протоколи дій для різних ситуацій”.
Серед добровольців — люди різного віку та професій. Андрій Заремба, 61-річний пенсіонер, колишній інженер, став одним із найактивніших членів групи Солом’янського району.
“Вночі найкраще чути дрони. Моя квартира розташована на 16-му поверсі, звідти відкривається хороший огляд. За шість місяців я навчився розрізняти звуки різних моделей”, — розповідає Андрій.
Перспективи розвитку
Міська влада Києва планує розширювати мережу добровольчих груп ППО. У бюджеті на 2024 рік передбачено кошти на закупівлю додаткового обладнання для спостереження та зв’язку.
“Наша мета — створити ефективну систему раннього виявлення повітряних загроз, яка доповнюватиме військову ППО, — зазначає заступник голови КМДА Роман Лисенко. — Досвід показує, що добровольці можуть суттєво допомогти у протидії ворожим атакам”.
Київські добровольці ППО стали прикладом для інших міст України. Подібні ініціативи вже запроваджуються у Харкові, Одесі та Дніпрі.
“Ми створюємо мережу цивільного спротиву, яка допомагає нашим військовим. Це унікальний досвід, який може бути корисним навіть для країн НАТО”, — підкреслює Ковальчук.
Для киян добровольчі групи ППО стали не лише способом захисту міста, але й можливістю подолати почуття безпорадності перед обличчям війни.
“Коли ти активно долучаєшся до захисту свого міста, страх відступає, — говорить Ірина Петренко. — Ми знаємо, що наші дії рятують життя. Це найкращі ліки від тривоги під час війни”.
