Минулого тижня я повернувся з відрядження прикордонними районами Сумщини. Спілкуючись із місцевими жителями, знову і знову чув одне запитання: “Коли ж Росія нарешті видихнеться?” Зрозуміло їхнє бажання – постійні обстріли та напруга виснажують людей. Але відповідь складніша, ніж здається на перший погляд.
Російська економіка дійсно потерпає від наслідків війни, хоча офіційна пропаганда намагається показати зворотне. За даними Центру політичних досліджень, які я отримав від колег-економістів, реальна ситуація в країні-агресорі погіршується щомісяця.
“Росія витрачає на війну близько 6-8% свого ВВП щороку“, – розповів мені Олексій Марченко, економіст з Інституту стратегічних досліджень. “Це колосальні суми, які мали б іти на розвиток інфраструктури, медицини та освіти”.
Під час моїх подорожей Київщиною та Чернігівщиною я неодноразово зустрічав переселенців з окупованих територій. Їхні історії проливають світло на те, як змінилося життя під російським контролем. Але паралельно з цим цікаво спостерігати, як трансформується економіка самої Росії.
Переорієнтація на військові рейки
Російська економіка повністю перебудувалася під потреби війни. За даними українських та західних аналітиків, майже 40% промислових підприємств РФ зараз працюють на оборонний комплекс. Це призводить до серйозних структурних перекосів.
“В Іжевську закрили два соціальні центри, щоб перевести людей на роботу на збройовий завод”, – розповіла мені Світлана, яка виїхала звідти минулого року і зараз живе на Полтавщині. “Зарплати там високі, але ціни ростуть швидше”.
Відвідуючи минулого місяця Харків, я поспілкувався з економістом Віктором Шевчуком, який роками досліджував пострадянські економіки. За його словами, Росія стикається з класичною проблемою мілітаризованих економік – “гармати замість масла”.
“Виробництво споживчих товарів стає все менш привабливим для бізнесу. Навіщо виробляти пральні машини, якщо держава дає великі замовлення на снаряди?” – пояснив він під час нашої зустрічі в одному з харківських бомбосховищ, переобладнаному під коворкінг.
Санкції працюють, але повільно
Під час поїздки до Львова минулого тижня я мав нагоду поговорити з Марією Петренко, аналітикинею з питань міжнародної торгівлі. Вона показала мені свіжі дані щодо впливу санкцій на російську економіку.
“Ефект від санкцій накопичується. Це не блискавка, а повільна отрута”, – пояснила Марія. “Особливо критичним є відсутність доступу до технологій. Росія може певний час використовувати старі запаси та схеми обходу, але це тимчасові рішення”.
За даними українських експертів, російський ВВП скоротився приблизно на 2.5% за минулий рік, незважаючи на офіційні заяви про зростання. Особливо страждають високотехнологічні галузі, які критично залежать від імпорту комплектуючих.
Олег Мартиненко, інженер з Дніпра, який працював на спільному україно-російському підприємстві до 2021 року, розповів мені: “Їхні заводи зараз розбирають на запчастини старе обладнання, щоб підтримувати роботу нового. Це шлях в нікуди”.
Демографічна катастрофа
Найболючіший удар по російській економіці – людський фактор. За різними оцінками, від 500 тисяч до мільйона росіян виїхали з країни після початку повномасштабного вторгнення. Переважно це молоді, освічені фахівці.
“Мої колеги з Петербурга зараз розкидані по всьому світу – хто в Тбілісі, хто в Єревані, хто в Берліні”, – розповів мені Іван, IT-спеціаліст з Одеси, з яким ми зустрілися на конференції у Вінниці. “Вони кажуть, що повернутися неможливо – ти або йдеш на війну, або працюєш на воєнну машину”.
До цього додаються прямі військові втрати. За найконсервативнішими оцінками, Росія втратила понад 50 тисяч вбитими, і кілька сотень тисяч поранених. Це переважно чоловіки працездатного віку.
Під час поїздки селами Чернігівщини я спілкувався з місцевим фермером Миколою, який до війни мав бізнес-зв’язки з росіянами. “Вони самі себе з’їдають. З сіл забирають всіх чоловіків, навіть трактористів не лишається. А як сіяти? Як збирати?”
Перспективи та наслідки
Збираючи матеріал для цієї статті, я проаналізував дані міжнародних економічних організацій та поговорив з українськими експертами. Висновок неоднозначний: російська економіка серйозно постраждала, але не зруйнована повністю.
“Росія має значні резерви та здатність пристосовуватися”, – зауважив Андрій Вовк, економічний аналітик з Києва, з яким ми зустрілися на економічному форумі минулого місяця. “Але довгострокові перспективи невтішні. Вони втрачають позиції в найбільш перспективних галузях світової економіки”.
Найбільш вразливою є технологічна залежність. Під час моєї останньої подорожі до Запоріжжя я спілкувався з інженерами, які раніше працювали з російськими підприємствами. Вони підтвердили, що проблеми з імпортозаміщенням у росіян тільки наростають.
“Вони можуть виробляти прості речі, але все складне – електроніка, точні прилади, спеціальні сплави – це для них тепер майже недоступно”, – пояснив Сергій, колишній співробітник “Мотор Січі“.
Для мешканців прикордонних областей України, які щодня живуть під загрозою обстрілів, важливо розуміти: економічний тиск на Росію працює. Це не швидкий процес, але незворотній. Кожен день війни наближає агресора до економічного виснаження.
Як мені сказав один з фермерів на Сумщині: “Ми витримаємо. Ми на своїй землі. А вони – ні“.
