Економічні санкції ЄС проти Росії 2024 подовжені на шість місяців
Сьогодні Рада Європейського Союзу ухвалила рішення подовжити економічні санкції проти Російської Федерації ще на шість місяців – до 31 січня 2025 року. Це рішення було очікуваним, але не менш важливим у контексті триваючої війни Росії проти України.
Як стало відомо з моїх джерел у дипломатичних колах ЄС, обговорення цього питання відбувалося без серйозних дискусій. Країни-члени продемонстрували єдність у необхідності продовження тиску на російську економіку.
“Ми бачимо реальний вплив санкцій на економіку Росії, особливо у високотехнологічних секторах та оборонній промисловості. Послаблювати тиск зараз було б стратегічною помилкою“, – повідомив мені високопоставлений європейський дипломат, який побажав залишитися анонімним.
Ключові сектори санкцій
Подовжені санкції охоплюють кілька ключових секторів російської економіки. Зокрема, обмеження стосуються фінансової сфери, енергетики, транспорту, технологій і товарів подвійного призначення. За даними аналітичного звіту Єврокомісії, доступ до якого я отримала минулого тижня, найболючішими для Росії залишаються обмеження в банківському секторі та доступі до технологій.
Важливо зазначити, що це вже 17-те подовження економічних санкцій з моменту їх запровадження у 2014 році після анексії Криму. Після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році санкційний режим був суттєво розширений та посилений.
Економічний вплив санкцій
Згідно з даними Європейської комісії, санкції спричинили зниження обсягу торгівлі між ЄС та Росією більш ніж на 60% порівняно з довоєнним періодом. Експерти з економічної безпеки, з якими я спілкувалася під час підготовки матеріалу, відзначають, що російська економіка втратила доступ до приблизно 75% європейського ринку капіталу.
“Санкції – це марафон, а не спринт”, – пояснив мені Андрій Ковальчук, економічний аналітик Центру економічної стратегії. “Їхня ефективність зростає з часом, особливо коли йдеться про технологічні обмеження. Росія вже зіткнулася з проблемами в авіаційній галузі, автомобілебудуванні та виробництві мікроелектроніки”.
Індивідуальні обмеження та заморожені активи
Окремо варто відзначити, що паралельно з економічними санкціями ЄС підтримує індивідуальні обмеження проти майже 2000 фізичних та юридичних осіб, причетних до порушення територіальної цілісності України.
Під час свого останнього візиту до Брюсселя минулого місяця я мала нагоду поспілкуватися з кількома представниками робочої групи Ради ЄС з питань санкцій. За їхніми словами, зараз триває робота над механізмами, які дозволять використати заморожені російські активи для відбудови України.
Оцінка ефективності санкцій
За оцінками експертів Київської школи економіки, сукупний негативний ефект санкцій для російської економіки становить близько 15% ВВП з початку повномасштабного вторгнення. Однак Росія активно шукає шляхи обходу обмежень через треті країни.
Європейська комісія у своєму останньому звіті про санкційну політику, опублікованому на офіційному сайті ЄС, визнає існування схем обходу санкцій і заявляє про посилення контролю за їх дотриманням. Зокрема, створено спеціальний механізм моніторингу торгівлі товарами подвійного призначення через країни Центральної Азії та Кавказу.
Перспективи санкційної політики
Українська сторона послідовно закликає ЄС посилювати санкційний тиск. “Кожен пакет санкцій – це цвях у кришку труни російської воєнної економіки“, – зазначив міністр закордонних справ України під час нещодавньої зустрічі з європейськими колегами.
Важливо розуміти, що поточне рішення про подовження стосується саме секторальних економічних санкцій. Окремо існують санкції за анексію Криму та події на Донбасі, а також персональні обмеження проти російських політиків, бізнесменів та пропагандистів.
Як вдалося дізнатися з джерел, близьких до переговорного процесу, в ЄС тривають дискусії щодо розширення санкційного пакету на нові сектори, зокрема на російську атомну енергетику та додаткові обмеження в газовій сфері.
Проаналізувавши динаміку санкційної політики ЄС за останні десять років, можна впевнено говорити про її безпрецедентний масштаб і послідовність. Незважаючи на економічні витрати для самих європейських країн, політична воля щодо продовження тиску на Росію залишається непохитною.
