Минулого тижня між Україною та Данією було підписано важливу угоду про співпрацю у сфері військових технологій. Міністр оборони України Рустем Умєров та його данський колега Троелс Лунд Поульсен поставили підписи під документом, який відкриває нові перспективи для українського оборонно-промислового комплексу.
Працюючи над цим матеріалом, я спілкувалась із джерелами в Міністерстві оборони та експертами з питань оборонної промисловості. Деталі угоди свідчать про суттєвий прорив у міжнародній співпраці, особливо з урахуванням поточної ситуації.
Що передбачає угода?
За даними Міністерства оборони України, підписаний документ створює юридичне підґрунтя для експорту українських військових технологій до Данії, а також спільного виробництва оборонної продукції. Угода охоплює кілька ключових напрямків:
– Передача технологій та обмін технічною документацією
– Спільні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи
– Виробництво компонентів військової техніки на підприємствах обох країн
– Налагодження логістичних ланцюжків поставок
“Це важливий крок для інтеграції українського оборонно-промислового комплексу до структур країн НАТО”, – підкреслив міністр Умєров під час церемонії підписання.
Які технології можуть бути експортовані?
Україна має значний потенціал у розробці та виробництві різних видів озброєння. За інформацією від джерел у Міноборони, данську сторону особливо цікавлять українські розробки у сферах:
– Безпілотних літальних апаратів та систем управління ними
– Радіоелектронної боротьби
– Протитанкових систем
– Засобів зв’язку та захищених комунікацій
– Модернізації бронетехніки
Експерт з оборонної промисловості Олександр Черненко, з яким мені вдалося поспілкуватися, зазначив: “Українські технології, які пройшли бойове тестування в реальних умовах, становлять великий інтерес для західних партнерів. Особливо це стосується систем протидії безпілотникам та засобів радіоелектронної боротьби”.
Економічні переваги для України
Угода має не лише військове, але й важливе економічне значення. За попередніми оцінками Міністерства економіки, реалізація спільних проєктів може принести українській економіці до 100 мільйонів євро протягом наступних трьох років.
Крім того, співпраця з данськими компаніями відкриває доступ до технологій та обладнання, які можуть підвищити конкурентоспроможність українських підприємств на міжнародному ринку.
“Для українських оборонних підприємств це шанс не просто отримати замовлення, а інтегруватися до європейських виробничих ланцюжків”, – пояснив Андрій Ковальчук, аналітик Центру досліджень оборонної промисловості.
Підтримка від міжнародних партнерів
Данія стала не першою країною, яка виявила інтерес до українських військових технологій. Раніше подібні угоди були укладені з Великою Британією, Польщею та країнами Балтії.
За даними Укроборонпрому, станом на сьогодні українські підприємства беруть участь у понад 30 міжнародних проєктах з розробки та виробництва озброєння. Це свідчить про зростаючу довіру до українських технологій на міжнародному ринку.
Міністр закордонних справ Данії під час візиту до Києва минулого місяця підкреслив: “Ми розглядаємо Україну не лише як реципієнта допомоги, але й як важливого партнера, чий досвід та технології мають велику цінність для європейської безпеки”.
Виклики та перспективи
Реалізація угоди стикається з певними викликами, головними з яких є:
– Необхідність стандартизації виробництва відповідно до вимог НАТО
– Питання захисту інтелектуальної власності
– Обмеження, пов’язані з безпековою ситуацією
– Нестача кваліфікованих кадрів у деяких галузях
Проте перспективи співпраці виглядають обнадійливо. За оцінками експертів, до кінця року може бути підписано перші контракти на постачання компонентів та технологій.
“Попри всі труднощі, українська оборонна промисловість демонструє неймовірну адаптивність. Те, що раніше здавалося неможливим, сьогодні стає реальністю”, – відзначив під час нашої розмови Максим Білоус, співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.
Висновки
Підписання угоди між Україною та Данією щодо експорту військових технологій є важливим кроком у розвитку міжнародного співробітництва у сфері оборони. Для України це означає не лише економічні вигоди, але й визнання технологічного потенціалу нашої країни.
Як показує мій журналістський досвід у висвітленні оборонної тематики, такі угоди мають довгострокове значення, що виходить за межі поточної ситуації. Вони закладають основу для структурної трансформації української оборонної промисловості та її інтеграції до європейського та євроатлантичного простору.
У подальшому плануємо стежити за практичною реалізацією угоди та першими спільними проєктами, які мають розпочатися вже найближчими місяцями.
