Об’їжджаючи прифронтові території Запорізької області минулого тижня, я на власні очі побачив те, про що вже кілька місяців говорять захисники українського неба. Ситуація з протиповітряною обороною ускладнюється, і цифри це підтверджують – ефективність нашого ППО проти російських дронів знизилася в 2,5 рази за останні пів року.
“Шахеди літають майже щоночі. Раніше ми чули, як більшість із них збивають, а тепер все частіше чуємо вибухи,” – розповідає мені Олена Петренко, мешканка невеликого села неподалік Запоріжжя. Її будинок вже двічі залишався без вікон після ударів дронів по сусідніх об’єктах.
За даними розслідування Associated Press, українські сили протиповітряної оборони збивали близько 85% російських дронів у грудні 2023 року. Але вже до травня 2024-го цей показник знизився до критичних 35%. Це означає, що тепер більшість запущених ворогом дронів досягають своїх цілей.
Причини критичного падіння ефективності
Військовий експерт Сергій Таран, з яким я спілкувався у Києві, виділяє три головні причини такого падіння ефективності:
“По-перше, це банальна нестача боєприпасів для систем ППО. По-друге, росіяни змінили тактику запусків, використовуючи нові траєкторії та масовані атаки. По-третє, з’явилися модифіковані дрони, які складніше виявляти традиційними засобами,” – пояснює експерт.
За інформацією Міністерства оборони України, росіяни запустили понад 3000 дронів-камікадзе типу “Шахед” та їх аналогів тільки протягом останніх трьох місяців. Це безпрецедентна інтенсивність атак, яка виснажує наші запаси протиповітряних ракет.
Наслідки для цивільної інфраструктури
У Дніпропетровській області, де я побував на початку червня, місцева влада повідомила про критичну ситуацію з енергетичною інфраструктурою. За словами Володимира Орлова, представника обласної військової адміністрації, близько 40% пошкоджень енергетичних об’єктів у регіоні за останні місяці спричинені саме дронами.
“Дрони – це ‘дешева’ зброя для росіян, але ‘дорога’ для нас у сенсі наслідків. Один влучний удар може залишити без світла десятки тисяч людей,” – зауважує Орлов.
Особливо вразливими залишаються малі міста та села, де відновлювальні роботи проводяться повільніше через логістичні проблеми та брак ресурсів. У Нікопольському районі я бачив села, де електропостачання відновлюють по 3-4 дні після кожного удару.
Технологічна гонка у повітрі
Цікаво, що проблема не лише в кількості засобів ППО, але й у технологічній адаптації. Відвідавши один із підрозділів, що займається радіоелектронною боротьбою з дронами, я дізнався про технологічні зміни з боку ворога.
“Росіяни постійно вдосконалюють свої дрони. Вони встановлюють нові системи навігації, змінюють матеріали корпусу для зменшення радіолокаційної помітності, експериментують з висотами польоту,” – розповідає командир підрозділу, який попросив не називати його імені.
За даними української розвідки, до якої мені вдалося отримати доступ, Росія налагодила виробництво до 200 “Шахедів” щомісяця на власних потужностях, крім тих, що постачає Іран. Це дозволяє їм використовувати дрони не лише для стратегічних ударів, але й як дешевий спосіб виснаження нашої системи ППО.
Міжнародна допомога: надто повільно?
Спілкуючись із представниками місцевих адміністрацій у різних областях України, я чую спільну думку – міжнародна допомога у сфері ППО рухається надто повільно.
“Ми вдячні за кожну систему, яку отримуємо від партнерів, але темпи постачання не відповідають темпам атак,” – каже Олександр Філіпенко, якого я зустрів у Харкові, де він координує взаємодію між військовими та цивільними структурами.
За інформацією Міністерства закордонних справ України, станом на червень 2024 року країна отримала додаткові системи ППО від кількох країн НАТО, але їх все ще недостатньо для покриття всієї території країни. Особливо гостро стоїть питання боєприпасів – без них навіть найсучасніші системи безсилі.
Адаптація та інновації
Українці, як завжди, шукають нестандартні рішення. В одному з міст Полтавщини я познайомився з групою інженерів, які розробляють бюджетні системи виявлення дронів на основі акустичних датчиків.
“Ми не можемо чекати, поки нам привезуть готові рішення. Тому створюємо свої – можливо, не такі досконалі, але доступні й масові,” – розповідає Максим, керівник групи розробників.
Цікаво, що подібні ініціативи виникають по всій країні. В Одесі місцеві IT-спеціалісти створили мережу раннього оповіщення про дрони, яка інтегрується з мобільним додатком. У Львові група науковців працює над удосконаленням засобів радіоелектронної боротьби проти дронів.
Що далі?
Ситуація залишається критичною, але не безнадійною. За словами військових експертів, Україна активно працює над новими тактиками протидії дронам, які не вимагають використання дорогих ракет.
“Ми вчимося. Це технологічна гонка, і ми не маємо права програти,” – підсумовує полковник Юрій Ігнатенко, з яким я розмовляв про перспективи протидрональної оборони.
Тим часом, звичайні українці продовжують адаптуватися до нових реалій. У багатьох містах жителі обладнують підвали як довготривалі укриття, запасаються автономними джерелами живлення та налагоджують системи сусідської взаємодопомоги.
“Ми вже навчилися розрізняти звуки різних дронів. Коли чуємо ‘Шахед’, знаємо, що маємо приблизно 15 хвилин, щоб сховатися,” – говорить Марія, жителька Дніпра, показуючи мені додаток на телефоні з записаними звуками різних типів дронів.
Ця війна триває не лише на землі, але й у повітрі та в технологічному просторі. І хоча статистика ефективності ППО зараз не на нашу користь, історія показує – українці завжди знаходять спосіб протистояти загрозам, навіть найскладнішим.
