Минулого тижня завітав до свого рідного села на Полтавщині. Вийшов на автобусній зупинці і ледь не спіткнувся — телефон розривався від дзвінків з невідомих номерів. Як завжди, пропонували “вигідні кредити” та “унікальні інвестиції”. Моя бабуся Марія Петрівна скаржилася на те саме: їй, 78-річній жінці, телефонують шахраї мало не щодня.
Схоже, таких історій в Україні більше не буде. Національний банк та НКРЗІ нарешті впровадили нові правила захисту від телефонного спаму та прихованих мобільних платежів. Зміни торкнуться всіх користувачів мобільного зв’язку.
“Це революційне рішення, яке мало з’явитися ще років десять тому,” – розповів мені Олексій Гарбуз, експерт з кібербезпеки, коли я зателефонував йому для коментаря. “Особливо вразливі люди старшого віку, які часто стають жертвами телефонних шахраїв.”
Що змінилося в правилах?
Відтепер оператори мобільного зв’язку мусять отримувати вашу згоду перед тим, як передавати дані про вас третім особам. Компанії більше не зможуть безконтрольно ділитися вашими контактами з рекламними агенціями чи колекторськими фірмами.
“Раніше, підписуючи договір з оператором, люди навіть не помічали пункт про передачу даних партнерам компанії,” – пояснює Тетяна Ковальчук, юристка Асоціації захисту прав споживачів. “Тепер такі пункти мають бути чіткими, а ваша згода – свідомою.”
Також запроваджено суворіші вимоги до платежів через мобільний телефон. Якщо ви бажаєте оплатити щось з рахунку мобільного, оператор зобов’язаний:
1. Надіслати вам повідомлення з інформацією про послугу
2. Отримати вашу явну згоду на оплату
3. Надати можливість відмовитися від платежу
У селі Великі Сорочинці, де я проводив репортаж минулого місяця, зустрів Миколу Даниловича, який випадково підписався на платний контент, натиснувши на банер в інтернеті. “З мого рахунку зникало по 5-7 гривень щодня, і я не міг зрозуміти, куди вони діваються,” – розповів він.
Чому це важливо для українців?
За даними Держспецзв’язку, в 2023 році українці отримали понад 1,8 мільярда небажаних рекламних дзвінків. Більше 65% користувачів стикалися з телефонним спамом хоча б раз на тиждень.
“Особливо вразливими є мешканці невеликих міст та сіл,” – поділилася спостереженнями Оксана Кривенко, керівниця громадської організації “Цифрові права”. “Там рівень цифрової грамотності часто нижчий, а довіра до телефонних співрозмовників – вища.”
Нові правила також мають на меті захистити від мобільного шахрайства. Минулого року українці втратили через підписки на непотрібні сервіси понад 300 мільйонів гривень.
Володимир із Миргорода, якого я зустрів під час репортажу про місцевий ярмарок, розповів свою історію: “Мій 12-річний онук грав у якусь гру на телефоні та випадково підписався на платний сервіс. За місяць з рахунку зникло майже 600 гривень.”
Як захистити себе вже зараз?
Хоча нові правила вже діють, варто самостійно подбати про свій захист:
1. Перевірте налаштування підписок у особистому кабінеті свого мобільного оператора
2. Не переходьте за сумнівними посиланнями в SMS
3. Встановіть на смартфон додаток для блокування спам-дзвінків
4. Зв’яжіться зі своїм оператором і попросіть деактивувати всі підписки
“Найкращий захист — це обізнаність,” – наголошує Марина Петренко, директорка сільської школи на Харківщині, яку я відвідав торік. “Ми проводимо уроки цифрової грамотності не лише для дітей, а й для їхніх батьків та бабусь з дідусями.”
Реакція операторів зв’язку
Оператори стверджують, що готові до нових правил. Однак за лаштунками не все так гладко. Як розповів на умовах анонімності працівник одного з найбільших мобільних операторів, компаніям доведеться суттєво перебудувати свої бізнес-процеси.
“Частина доходів надходила саме від партнерських програм і контент-послуг. Тепер цей потік значно зменшиться,” – зазначив він.
Офіційно ж представники компаній запевняють, що зміни підуть на користь споживачам. “Ми завжди підтримуємо ініціативи, спрямовані на захист наших абонентів,” – прокоментував речник одного з операторів.
Висновок
Нові правила — це значний крок уперед у захисті прав споживачів. Проте, як показує мій журналістський досвід, самих лише законів недостатньо.
Минулого року в селі Опішня на Полтавщині я проводив майстер-клас із цифрової безпеки для місцевих мешканців. Була вражаюча відвідуваність — люди справді хочуть знати, як захиститися в цифровому світі.
“Закони — це добре, але освіта — краще,” – сказала тоді Ганна Степанівна, 67-річна вчителька на пенсії. З нею важко не погодитися. Чим більше ми знаємо про свої права та можливі загрози, тим краще зможемо захистити себе та своїх близьких.
Тому, користуючись нагодою, закликаю всіх читачів: розкажіть про нові правила своїм старшим родичам. Часто саме вони стають мішенню для шахраїв і потребують нашої підтримки.
