Загибель фотографа Станіслава Гуменюка — прощання із захисником України
Сонячного липневого ранку до Чорнобильського заповідника надійшла трагічна звістка. Станіслав Гуменюк, 34-річний фотограф, колишній працівник заповідника та захисник України, загинув під час виконання бойового завдання на сході країни. Звістка блискавично поширилася між колегами, друзями та всіма, хто знав цю талановиту й віддану людину.
Я познайомився зі Станіславом ще п’ять років тому, коли готував репортаж про відродження природи в Чорнобильській зоні. Тоді він провів мене стежками заповідника, показуючи, як після людської трагедії природа повертає свої права. Його очі світилися, коли розповідав про рідкісних птахів, що повернулися до зони, або про збільшення популяції вовків та рисей.
“Природа знає, як лікувати свої рани. А от люди… нам складніше”, — говорив тоді Станіслав, фотографуючи сліди лося на вологому ґрунті.
Олександра Бурдо, директорка Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, згадує: “Станіслав був не просто фотографом, а справжнім літописцем Зони відчуження. Його світлини розповідали історію цього місця краще за будь-які слова. Він умів побачити красу там, де інші бачили лише забуття”.
Шлях захисника
Ще з початку повномасштабного вторгнення Станіслав не вагався. У березні 2022 року він приєднався до лав Збройних сил України, залишивши свій фотоапарат і улюблену роботу в заповіднику.
“Спочатку він надсилав нам фотографії з передової, — розповідає Михайло Савченко, колега Станіслава. — Знімки птахів, що гніздяться посеред зруйнованих будівель, первоцвітів, що пробиваються крізь осколки. Він казав, що це доказ того, що життя все одно переможе”.
Поступово листування ставало рідшим. Військові будні забирали все більше часу й сил. Але фотографувати Станіслав не припиняв ніколи. Його товариші по службі розповідають, що навіть під обстрілами він міг зупинитися, щоб зробити кадр призахідного сонця або тварини, яка несподівано з’явилася поблизу позицій.
Богдан Петренко, командир підрозділу, де служив Станіслав, відгукується про нього з особливою теплотою: “Він був людиною, яка ніколи не скаржилася. Завжди першим викликався на найскладніші завдання. І при цьому залишався дуже світлою, позитивною людиною. Часто показував нам фотографії з заповідника, розповідав про тварин, які там живуть. Це допомагало нам не забувати, за що ми воюємо”.
Трагічна втрата
Трагедія сталася 5 липня під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Ворожий снаряд обірвав життя людини, яка так любила життя у всіх його проявах.
На сторінці Чорнобильського заповідника в соціальних мережах з’явилося повідомлення про загибель колеги: “З невимовним болем повідомляємо про загибель нашого колишнього співробітника, талановитого фотографа та відданого захисника України Станіслава Гуменюка. Його світлини допомагали світу побачити унікальну природу Чорнобильської зони, а його мужність — захистити нашу землю від ворога”.
За словами колег, Станіслав мріяв після перемоги повернутися до заповідника та створити фотоальбом, який показав би, як змінилася природа за час його відсутності. Він вірив, що природа продовжує своє відродження навіть під час війни, і хотів задокументувати цей процес.
“Станіслав був переконаний, що саме такі місця, як Чорнобильський заповідник, мають стати символом відродження України після війни, — згадує Олена Мельник, подруга загиблого. — Він часто говорив: “Якщо природа змогла відродитися після ядерної катастрофи, то й наша країна обов’язково розквітне після війни”.
Вшанування пам’яті
У Станіслава залишилися батьки, які живуть на Житомирщині, та молодша сестра. Друзі та колеги організували збір коштів для підтримки родини загиблого захисника.
Прощання зі Станіславом Гуменюком відбудеться 9 липня у його рідному селі Велика Рача на Житомирщині. Колеги із заповідника планують створити виставку його робіт та назвати іменем Станіслава одну з екологічних стежок у Чорнобильській зоні.
Пам’ять про Станіслава Гуменюка житиме не лише в серцях тих, хто його знав, але й у кожному кадрі, зробленому його руками. Його фотографії продовжуватимуть розповідати світові про красу української природи та силу українського духу.
Вічна пам’ять Герою. Україна пам’ятатиме своїх захисників.
