Засудження українських військовополонених Росією: 184 особи отримали вироки
Вчора російський суд виніс вироки 184 українським військовополоненим, захопленим під час боїв у Курській області. Про це повідомило незалежне російське видання “Медіазона”, посилаючись на матеріали судових справ.
Стою біля вікна своєї полтавської квартири і намагаюся осмислити цю новину. За останні роки я відвідав десятки родин, чиї близькі перебувають у полоні. Їхні очі, сповнені надії та розпачу, неможливо забути.
“Коли дізнаєшся, що твоя дитина в полоні, земля йде з-під ніг”, — розповіла мені минулого місяця Ольга Петренко з Миргорода, мати 23-річного Максима. Її син потрапив у полон ще на початку повномасштабного вторгнення.
Судові процеси та порушення міжнародного права
За інформацією “Медіазони”, судові засідання відбувалися в закритому режимі. Українців звинуватили у “незаконному перетині кордону”, а вироки становлять від 1,5 до 2,5 років позбавлення волі. Показово, що всі справи розглядалися в пришвидшеному порядку, без адекватного юридичного захисту.
Правозахисники вже висловили серйозне занепокоєння щодо дотримання Женевських конвенцій, які регулюють поводження з військовополоненими.
“Це відверте порушення міжнародного гуманітарного права”, — зазначив у коментарі для нашого видання Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини. “Військовополонені не можуть бути притягнуті до відповідальності просто за участь у бойових діях”.
Життя родин полонених
Під час моїх поїздок Україною я бачив, як громади об’єднуються, щоб підтримати родини полонених. У Лубнах місцеві волонтери створили центр психологічної допомоги для таких сімей. У Кременчуці школярі малюють листівки для майбутнього обміну полоненими.
Минулого тижня я відвідав прифронтову Запорізьку область, де познайомився з Тарасом Бойком, колишнім військовополоненим, який провів у російському полоні 8 місяців.
“Найстрашніше — це невідомість. Ти не знаєш, чи живі твої побратими, чи знають рідні, де ти”, — розповів він, дивлячись кудись вдалечінь. Його руки, вкриті шрамами від тортур електрострумом, ледь помітно тремтіли.
Ситуація з українськими полоненими
За даними української сторони, наразі в російському полоні перебуває понад 3 тисячі захисників України. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими регулярно повідомляє про системні порушення щодо утримання українців у неналежних умовах.
Відомо, що українські військові потрапили в полон під час серпневої операції в Курській області, яка стала несподіванкою для російської сторони. Наші військові змогли встановити контроль над частиною російської території, що викликало значний резонанс у світі.
Голоси родичів
Родичі полонених, з якими мені доводилося спілкуватися останніми місяцями, живуть лише надією на обмін. “Кожне повідомлення про майбутні переговори щодо обміну — це ковток повітря для нас”, — каже Марина Ковальчук із Полтави, дружина полоненого морпіха.
Українська влада заявляє, що докладає максимум зусиль для повернення всіх полонених додому. Однак процес обмінів залишається складним і непередбачуваним.
Обміни полоненими
Наприкінці жовтня відбувся останній великий обмін полоненими, в результаті якого додому повернулися 95 українців. Серед них були захисники Маріуполя, “Азовсталі” та бійці з інших гарячих точок фронту.
“Мама, я повернувся”, — цю фразу, сказану телефоном звільненим з полону бійцем, я почув, коли був на зустрічі з родинами в Сумах. Матір на іншому кінці дроту не могла говорити від сліз. Ці моменти дають надію всім, хто чекає на своїх рідних.
Міжнародна реакція
Міжнародні організації, включаючи Червоний Хрест та ООН, закликають Росію дотримуватися міжнародних конвенцій щодо поводження з військовополоненими. Однак доступ незалежних спостерігачів до місць утримання українців залишається обмеженим.
Історія кожного полоненого — це історія мужності та випробувань. І коли я пишу ці рядки, думаю про тих 184 українців, які отримали вироки на чужині, та їхні родини, які чекають на них вдома.
