Зміни Бюджетного кодексу для стратегічні копалини США

Марія Бондаренко
Автор:
Марія Бондаренко - Репортерка, авторка розслідувань
5 хв читання

Зміни Бюджетного кодексу для стратегічні копалини США

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо внесення змін до Бюджетного кодексу, який відкриває шлях до впровадження меморандуму зі США про розвиток стратегічно важливих корисних копалин. Це рішення може суттєво вплинути на розвиток видобувної галузі України та її інтеграцію у світові ланцюжки постачання критичних матеріалів.

Займаючись темою економічних відносин між Україною та США вже кілька років, я бачу, що цей крок є важливим продовженням співпраці, започаткованої ще в листопаді 2021 року. Тоді було підписано меморандум про посилення співробітництва у сфері критично важливих мінералів – матеріалів, необхідних для енергетичного переходу та високотехнологічних виробництв.

Правова база для інвестицій

За інформацією з Офісу Президента, ухвалений закон створює правову базу для залучення американських інвестицій у розвідку та видобуток українських мінеральних ресурсів. Зміни передбачають спрямування частини рентної плати за користування надрами до спеціального фонду державного бюджету та місцевих бюджетів.

Що це означає на практиці? Тепер 30% рентної плати від видобутку стратегічних корисних копалин надходитиме до загального фонду державного бюджету, а 70% – до спеціального фонду. З цих 70% левова частка – 60% – буде спрямовуватися на реалізацію програм і проєктів, визначених Кабінетом Міністрів. Решта 10% надходитиме до місцевих бюджетів територіальних громад.

Нещодавно мій колега з антикорупційного відділу розслідувань звертав увагу на важливість прозорого розподілу коштів від природних ресурсів. Цей закон вперше чітко регулює, як саме будуть використовуватися кошти від видобутку стратегічних копалин.

Стратегічне значення критичних мінералів

Важливо розуміти, що критичні мінерали – це не просто сировина. Це основа сучасних технологій, від електромобілів до вітрових турбін та смартфонів. Україна має значні поклади таких ресурсів – літію, титану, графіту, марганцю, рідкісноземельних елементів.

Під час спілкування з експертами гірничодобувної галузі я з’ясувала, що ці зміни можуть залучити до України значні інвестиції. За оцінками фахівців Державної служби геології та надр, потенціал українських родовищ критичних мінералів оцінюється в десятки мільярдів доларів.

“Україна має унікальну можливість стати ключовим гравцем на ринку стратегічної сировини”, – розповів мені кілька місяців тому один з керівників геологорозвідувальної компанії, що працює в Житомирській області.

Економічні перспективи та виклики

У контексті повномасштабної війни та необхідності відбудови економіки, розвиток видобутку стратегічних мінералів може стати одним із драйверів економічного зростання. За даними Міністерства економіки, проєкти в цій сфері здатні створити тисячі робочих місць та генерувати значні податкові надходження.

Однак існують і певні застереження. Розробка родовищ має відбуватися з дотриманням екологічних стандартів та врахуванням інтересів місцевих громад. Саме тому виділення 10% рентної плати на потреби громад є важливим елементом нових правил.

Прозорість використання коштів спеціального фонду також буде ключовим питанням. Згідно з текстом закону, Кабінет Міністрів має визначити порядок використання цих коштів. Громадські організації вже заявили про необхідність створення чітких механізмів контролю.

Глобальний контекст співпраці

Співпраця зі США у сфері критичних мінералів вписується в глобальний тренд диверсифікації ланцюжків постачання стратегічної сировини. Після пандемії COVID-19 та з початком повномасштабної війни в Україні, світові держави активно шукають альтернативу китайській монополії у цій сфері.

Відвідуючи минулого року міжнародну конференцію з питань критичних матеріалів, я була вражена, наскільки серйозно західні країни ставляться до проблеми забезпечення стратегічними ресурсами. США, ЄС, Японія та Південна Корея розробляють спеціальні програми підтримки видобутку та переробки цих матеріалів.

Наступні кроки

Підписання закону президентом – це лише перший крок. Тепер Кабінет Міністрів має розробити детальні механізми реалізації цих змін. Для ефективного впровадження закону необхідно створити прозорі правила гри для інвесторів, забезпечити захист їхніх прав та сформувати чіткі екологічні вимоги.

За інформацією з джерел у Міністерстві економіки, вже найближчим часом можна очікувати конкретних кроків у цьому напрямку. Зокрема, планується проведення інвестиційних форумів та презентація потенційних проєктів для американських компаній.

Зміни до Бюджетного кодексу – це важливий елемент трансформації української економіки від сировинної моделі до створення виробництв з більшою доданою вартістю. Адже стратегія співпраці зі США передбачає не лише видобуток, але й розвиток переробки критичних мінералів в Україні.

Таким чином, підписаний президентом закон може стати каталізатором розвитку нової для України високотехнологічної галузі, що сприятиме післявоєнному відновленню та зміцненню стратегічного партнерства зі США.

Поділитися цією статтею
Репортерка, авторка розслідувань
Стежити:
Марія Бондаренко – журналістка-розслідувачка, яка понад 7 років займається темами війни, безпеки, економіки та корупції. Закінчила Навчально-науковий Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та пройшла навчання в кількох міжнародних програмах для розслідувальної журналістики. Відома своїми матеріалами про оборонну сферу, допомогу військовим і волонтерам, а також розслідуваннями про непрозорі державні закупівлі. Її статті відзначаються глибиною аналізу та вмінням знаходити важливі деталі у складних темах. У UkrainianNews Today Марія пише про війну, оборону та антикорупційні розслідування.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *