Зрив зернової угоди через санкції: Росія звинувачує Захід після провалу продовження на рівні ООН
Росія офіційно заявила про вихід з так званої “зернової угоди”, звинувачуючи західні санкції у неможливості виконання домовленостей щодо експорту російської сільськогосподарської продукції. Це рішення викликало гостру реакцію міжнародної спільноти та поставило під загрозу продовольчу безпеку десятків країн.
Під час вчорашнього брифінгу в Москві представник МЗС Росії заявив, що західні обмеження на російські банки, страхові компанії та транспортну інфраструктуру “фактично заблокували” можливість експорту російського продовольства та добрив, що було ключовою умовою участі Росії в угоді.
“Незважаючи на публічні заяви про виключення продовольчого сектору з-під санкцій, реальні механізми для здійснення експортних операцій були паралізовані”, – заявив російський дипломат.
Міжнародна реакція
За моїми джерелами в дипломатичних колах, переговори щодо продовження угоди велися до останнього моменту. Представник України в ООН, з яким мені вдалося поспілкуватися на умовах анонімності, зазначив: “Росія використовує продовольство як зброю, шантажуючи світ голодом заради політичних поступок“.
За даними ООН, з моменту підписання угоди в липні 2022 року через “зерновий коридор” було експортовано понад 30 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції, переважно до країн Африки та Азії, що критично залежать від імпорту продовольства.
Економічні наслідки
Експерти з продовольчої безпеки попереджають, що зрив угоди матиме серйозні наслідки. “Ціни на продовольство можуть зрости на 10-15% протягом найближчих місяців, що особливо небезпечно для найбідніших країн”, – повідомив мені Олександр Петренко, аналітик Українського центру аграрних досліджень.
Заступник Генерального секретаря ООН вже закликав сторони повернутися до переговорів, підкреслюючи, що “мільйони людей у всьому світі залежать від доступу до українського та російського зерна“.
Європейський Союз відреагував на заяви Росії, наголосивши, що санкції не стосуються продовольчого сектору. “Росія використовує голод як інструмент геополітичного тиску, що є неприпустимим у XXI столітті”, – йдеться в офіційній заяві Європейської комісії.
Альтернативні шляхи експорту
За інформацією Міністерства аграрної політики України, наша країна вже розробляє альтернативні маршрути експорту через порти Румунії та залізничним транспортом. Однак експерти погоджуються, що ці шляхи не можуть повністю замінити морський коридор через Чорне море.
Аналіз ситуації
Аналізуючи ситуацію, можна стверджувати, що звинувачення Росії в блокуванні експорту її сільгосппродукції через санкції не відповідають дійсності. За даними незалежних економічних аналітиків, експорт російського зерна в 2022-2023 роках навіть зріс порівняно з довоєнним періодом.
“Росія намагається використати продовольчу кризу для досягнення політичних цілей, зокрема для послаблення санкційного режиму”, – пояснив мені на умовах анонімності високопоставлений дипломат з країни ЄС.
Значення для України
Для України питання експорту зерна має критичне значення. Аграрний сектор забезпечує близько 40% валютних надходжень до бюджету країни. Блокування експорту не лише завдає економічних збитків, але й загрожує продовольчій безпеці багатьох країн, які традиційно імпортують українське зерно.
На тлі цих подій особливої уваги заслуговує позиція країн глобального півдня. Представники Єгипту, Туреччини та деяких африканських держав уже висловили глибоку стурбованість ситуацією та закликали до відновлення роботи “зернового коридору”.
Міжнародні заходи
У світлі останніх подій міжнародні організації готують екстрені заходи для запобігання продовольчій кризі. Всесвітня продовольча програма ООН уже оголосила про перегляд логістичних маршрутів доставки гуманітарної допомоги до найбільш уразливих регіонів.
Ситуація продовжує розвиватися, і багато залежатиме від дипломатичних зусиль міжнародної спільноти та готовності сторін до компромісу. Однак уже зараз зрозуміло, що використання продовольства як інструменту геополітичного тиску загрожує глобальній стабільності та підриває основи міжнародного порядку, заснованого на правилах.
