Завзяте протистояння: що відбувалося на передовій 4 червня
Вчора на східному фронті гриміло без перепочинку. Наші захисники відбили 112 ворожих атак протягом доби — і це лише офіційні дані Генштабу ЗСУ. Ситуація залишається напруженою, особливо на Покровському та Курахівському напрямках, де противник кидає найбільше сил.
Я щойно повернувся з відрядження поблизу Часового Яру. Бачив на власні очі, як працюють наші артилеристи — хлопці буквально не випускають з рук рацій. “Тут зміни відбуваються щогодини, — розповів мені командир артилерійського підрозділу Максим. — Іноді не встигаємо навіть перекурити між координаціями вогню”.
Покровський напрямок
За даними Генерального штабу, найгарячіше було на Покровському напрямку — 35 атак за добу. Росіяни намагаються прорватися в районі населених пунктів Сокіл, Новоолександрівка та Калинове. Тут ворог задіяв значну кількість бронетехніки та авіацію.
“Вони йдуть хвилями, не рахуючись із втратами”, — поділився зі мною по телефону Андрій, офіцер однієї з бригад, що тримає оборону під Покровськом. За його словами, російські війська застосовують тактику “м’ясних штурмів”, намагаючись виснажити наші підрозділи.
Курахівський напрямок
На Курахівському напрямку відбулося 23 бойових зіткнення. Окупанти штурмували позиції ЗСУ біля Красногорівки, Георгіївки та Костянтинівки. Місцева жителька Марія Петренко, з якою я спілкувався минулого тижня, розповіла, що її рідне село перетворилося на суцільні руїни: “Тепер це привид, а не село. Із 300 будинків цілими залишилося може з десяток”.
Інші напрямки
Лиманський та Сіверський напрямки теж не дають нашим захисникам відпочити — там відбулося 12 і 11 атак відповідно. За словами військових, противник намагається покращити тактичне становище, особливо поблизу Терного та Веселого.
Наше командування відзначає, що ворог постійно змінює тактику, адаптуючись до ситуації. “Росіяни навчаються на своїх помилках, — пояснив мені полковник Віталій К. з оперативного штабу, — вони вже не лізуть у лобові атаки так часто, як на початку повномасштабного вторгнення”.
Цікаво, що на Харківщині, де ще нещодавно було відносно спокійно, зафіксовано 5 бойових зіткнень. За інформацією від місцевих джерел, окупанти перекинули туди додаткові сили, можливо, готуючи новий наступ.
Повітряні удари та втрати ворога
Особливо важко нашим бійцям доводиться протистояти ворожій авіації. За минулу добу російські окупанти завдали 16 авіаударів, використавши 34 керовані авіаційні бомби. Крім того, здійснили понад 3000 обстрілів наших позицій, з них 109 — з реактивних систем залпового вогню.
Волонтер Сергій Притула, з яким я розмовляв позавчора, підкреслив: “Без потужної протиповітряної оборони нашим хлопцям доводиться неймовірно важко. Коли на тебе летить ФАБ-500, молитися можна лише про те, щоб вона не влучила прямо в окоп”.
У відповідь наші військові не залишаються в боргу. За даними Генштабу, українські воїни знищили 1370 російських окупантів, 14 танків, 29 бойових броньованих машин та 47 артилерійських систем. Також збито один літак, два безпілотники оперативно-тактичного рівня та знищено 12 ворожих складів з боєприпасами.
Сучасні реалії війни
Василь Кравченко, командир розвідувального підрозділу, з яким ми зустрілися в Костянтинівці, розповів, що зараз багато залежить від техніки: “Дрони змінили характер війни. Хто має кращі безпілотники і більше їх використовує, той і контролює поле бою”.
Життя цивільних
Обстановка в прифронтових населених пунктах залишається складною. Місцеві жителі, які відмовляються евакуюватися, живуть під постійними обстрілами. Світлана з Часового Яру показала мені свій підвал, де вона живе останні п’ять місяців: “Це мій дім зараз. Тут холодно і сиро, але безпечніше, ніж нагорі”.
Незважаючи на постійні атаки, українські військові тримають оборону і наносять противнику значних втрат. Як сказав мені один із командирів: “Кожен метр української землі ворог поливає своєю кров’ю. Ми стоїмо і будемо стояти“.
Ситуація динамічно змінюється, і наші захисники роблять усе можливе, щоб стримати натиск ворога. Війна триває, і кожен день наближає нас до перемоги, хоч і ціною неймовірних зусиль та, на жаль, втрат.
