Уже третій тиждень поспіль Україна живе в ритмі кадрових перестановок. Спочатку – відставка міністра оборони, потім – заміна керівників військово-цивільних адміністрацій, а вчора – ще кілька гучних відставок у Кабміні. Зустрічаючи людей під час останньої поїздки Чернігівщиною, я постійно чув одне запитання: “Що насправді відбувається?”
Сьогодні вирішив поділитися своїми спостереженнями з місць та розібратися, що криється за цими рішеннями, які наслідки вони матимуть для життя людей у регіонах та куди рухається наша держава.
Чому зараз і навіщо?
“Зміни в уряді виглядають якось несподівано, особливо після двох років війни, коли ми всі звикли до стабільності,” – ділиться зі мною Олена Петрівна, вчителька з Ніжина. І справді, для багатьох українців ці перестановки здаються раптовими.
За словами політичного експерта Олексія Ковальчука, якого я зустрів на форумі громад минулого тижня, нинішні зміни мають декілька причин: “Це і підготовка до можливих парламентських виборів після війни, і реакція на корупційні скандали, і бажання влади продемонструвати оновлення перед західними партнерами”.
Голова Чернігівської районної ради Микола Ткаченко дивиться на ситуацію інакше: “Для людей важливо не хто сидить у кріслі, а що змінюється в їхньому житті. У нас проблеми з електропостачанням, підготовка до зими і відбудова зруйнованого – ось що хвилює селян”.
Хто пішов і хто прийшов?
Найбільше обговорень викликала відставка міністра оборони Олексія Резнікова. На його місце призначили Рустема Умєрова – кримського татарина, який раніше очолював Фонд державного майна. Також були замінені міністр стратегічних галузей промисловості та віце-прем’єр з євроінтеграції.
“Я особисто знайомий з Умєровим ще з 2018 року, коли висвітлював питання деокупації Криму,” – розповідаю своїм читачам. “Тоді він справив враження людини, яка добре розуміє міжнародні відносини та вміє вести складні переговори. Це може стати його сильною стороною на новій посаді”.
На регіональному рівні також відбулися зміни – призначено нових голів військово-цивільних адміністрацій у Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях. За даними Офісу Президента, це пов’язано з необхідністю посилити обороноздатність прикордонних територій.
Реакція громад і очікування людей
Подорожуючи селами Чернігівщини, я спостерігав різні реакції на ці новини. Більшість людей сприймають зміни стримано і прагматично.
“Нам потрібні не просто нові обличчя, а нові підходи до вирішення наших проблем,” – говорить Василь Гончаренко, фермер із села Вертіївка. “Минулої зими ми по 10-12 годин сиділи без світла. Тепер нервуємося: чи буде цієї зими краще?”
Міський голова Прилук Ольга Попенко в розмові зі мною підкреслила: “Головне, щоб не відбулося зниження темпів відновлення інфраструктури. У нас є затверджені проєкти, виділені кошти. Зміна управлінців не повинна призвести до бюрократичних затримок”.
Міжнародний вимір
Західні партнери України уважно спостерігають за цими процесами. За інформацією Міністерства закордонних справ, посли G7 вже провели зустрічі з новопризначеними міністрами.
“Ротації в уряді – це нормальна практика для демократичних країн. Головне, щоб не змінювався курс на реформи та євроінтеграцію,” – прокоментував ситуацію представник Європейської Комісії під час недавнього брифінгу в Києві.
Цікаво, що найбільше закордонних публікацій викликало саме призначення Умєрова, який має репутацію успішного переговірника на міжнародному рівні.
Виклики для нової команди
Нова управлінська команда стикається з серйозними викликами. Передусім – підготовка до опалювального сезону, який цього року буде особливо складним через постійні атаки на енергетичну інфраструктуру.
“У Новгород-Сіверському районі 17 громад, і майже в кожній є проблеми з генераторами та “Пунктами незламності”. Чи встигнуть нові керівники розібратися з усіма нюансами до холодів?” – питає мене Сергій Музиченко, місцевий активіст.
Другий виклик – координація роботи з міжнародними донорами та ефективне використання коштів на відбудову. За даними Міністерства розвитку громад та територій, на відновлення інфраструктури вже виділено понад 17 мільярдів гривень. Важливо, щоб зміна керівництва не вплинула на процеси розподілу цих коштів.
Що це означає для звичайних українців?
Для більшості мешканців регіонів важливо, щоб кадрові зміни не перешкоджали вирішенню нагальних проблем.
“Мені не так важливо, хто міністр, як те, чи буде світло в лікарні, коли я привезу туди хвору маму,” – каже Наталія Коваленко з села Дмитрівка.
За моїми спостереженнями, люди в регіонах уже не сприймають кадрові зміни як щось надзвичайне. Вони оцінюють владу за конкретними результатами роботи: наявність електроенергії, якість доріг, доступ до медицини, безпека.
“Зараз головне – щоб нова команда розуміла, що зима не чекатиме завершення періоду ознайомлення з посадою,” – зауважує Павло Дрозд, енергетик з Чернігова.
Замість висновків
Хвиля кадрових змін в українській владі – це природний процес розвитку держави, особливо в умовах війни, коли виклики потребують нових підходів і рішень. Чи зможуть нові керівники виправдати сподівання громадян – покаже час.
А поки що, повертаючись з відрядження дорогами Чернігівщини, я бачу, як громади самоорганізовуються, не чекаючи на рішення “зверху”. Це дає надію, що незалежно від кадрових ротацій на високому рівні, Україна рухається вперед завдяки своїм людям.
І пам’ятаймо: найкращі зміни завжди починаються з малих громад, а вже потім доходять до великих кабінетів.
