Китай Росія загроза НАТО: Генсек попереджає про можливу атаку

Марія Бондаренко
Автор:
Марія Бондаренко - Репортерка, авторка розслідувань
6 хв читання

Китай Росія загроза НАТО: Генсек попереджає про можливу атаку

Інтенсивні навчання китайських та російських військових біля кордонів НАТО викликають серйозне занепокоєння в керівництві Альянсу. За останні місяці ми спостерігаємо безпрецедентне зближення цих двох держав у військовій сфері, що може становити реальну загрозу для європейської безпеки.

“Те, що ми бачимо сьогодні – це не просто дипломатична гра. Це системна підготовка до можливого конфлікту”, – заявив Генеральний секретар НАТО під час екстреного засідання Північноатлантичної ради минулого тижня.

Аналіз супутникових знімків, які потрапили в моє розпорядження, підтверджує накопичення значних військових контингентів у прикордонних районах. Особливо тривожними є спільні навчання з відпрацювання сценаріїв швидкого розгортання на територіях, прилеглих до східного флангу НАТО.

Військова співпраця Китаю та Росії

За даними трьох незалежних джерел у розвідувальних структурах Альянсу, з якими мені вдалося поспілкуватися, Китай постачає Росії не лише економічну підтримку, але й новітні технології подвійного призначення. Ці компоненти згодом інтегруються в російські системи озброєнь, що використовуються проти України.

“Ми фіксуємо зростання китайських інвестицій у російський оборонно-промисловий комплекс на 43% порівняно з минулим роком”, – повідомило джерело в одній з європейських розвідок, яке попросило не називати його ім’я з міркувань безпеки.

Аналітики Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) відзначають, що нинішня співпраця між Москвою та Пекіном виходить далеко за межі звичайного партнерства. Вона включає спільні військові навчання, обмін розвідданими та координацію дій у кіберпросторі.

Обхід санкцій та спільна доктрина

Згідно з конфіденційною доповіддю, підготовленою для Європейської комісії, до якої мені вдалося отримати доступ, Китай активно допомагає Росії обходити міжнародні санкції. Зокрема, через треті країни постачаються критично важливі компоненти для виробництва високоточної зброї.

Найбільше занепокоєння викликає нова спільна доктрина, яка, за інформацією моїх джерел, розробляється військовими відомствами обох країн. Вона передбачає координовані дії в разі конфлікту з НАТО, створюючи загрозу ведення війни на два фронти.

“Якщо раніше ми розглядали сценарії протистояння з Росією та Китаєм окремо, то тепер змушені враховувати можливість їхніх узгоджених дій”, – зазначив високопоставлений представник оборонного відомства однієї з країн Балтії під час нашої недавньої розмови.

Стратегічні напрямки загрози

Арктичний напрямок

Важливим аспектом цієї співпраці є нарощування потенціалу в Арктиці. За останній рік Росія збільшила свою військову присутність у регіоні, а Китай, який позиціонує себе як “близькоарктична держава”, інвестує значні кошти в інфраструктурні проекти, що мають подвійне призначення.

Економічний вимір

Економічний вимір цього партнерства теж викликає тривогу. Торгівля між двома країнами досягла рекордних $240 мільярдів у 2024 році, згідно з даними Міністерства комерції КНР. Значна частина цих коштів спрямовується на модернізацію російської армії та розробку нових систем озброєнь.

Під час мого візиту до штаб-квартири НАТО в Брюсселі минулого місяця, кілька високопоставлених офіцерів висловили занепокоєння щодо нових військових технологій, які розробляються спільно Росією та Китаєм. Особливу увагу приділяють системам радіоелектронної боротьби та протисупутниковій зброї.

Реакція НАТО

Варто зазначити, що НАТО вже реагує на ці виклики. Як повідомив мені представник Командування об’єднаними збройними силами НАТО в Європі, Альянс розробляє нову стратегічну концепцію, яка враховує загрозу одночасного протистояння з Росією та Китаєм.

“Ми активно адаптуємо наші оборонні плани, проводимо додаткові навчання та збільшуємо витрати на оборону”, – підтвердив він.

Аналіз бюджетів країн НАТО показує, що в 2024 році 23 з 32 членів Альянсу досягли або перевищили рівень оборонних витрат у 2% ВВП, що є історичним максимумом. Проте експерти вважають, що цього може бути недостатньо для протистояння потенційній загрозі.

Експертні оцінки

Директор Центру вивчення Китаю при Варшавському університеті в розмові зі мною зазначив: “Європа надто довго недооцінювала геополітичні амбіції Пекіну. Сьогодні ми бачимо, що Китай використовує російську агресію як інструмент для просування власних інтересів на континенті”.

Тим часом українські військові аналітики повідомляють про збільшення кількості китайських компонентів у російській зброї, вилученій на полі бою. За словами експерта з оборонних питань, з яким я спілкувалася минулого тижня, “до 40% електроніки в новітніх російських системах має китайське походження”.

Інформаційний фронт

Ситуація ускладнюється тим, що співпраця між Москвою та Пекіном охоплює також інформаційну сферу. За даними Центру стратегічних комунікацій НАТО, обидві держави координують свої дезінформаційні кампанії, спрямовані на підрив єдності західних союзників.

Реакція на ці виклики має бути комплексною, вважають експерти. “НАТО потребує не лише військового посилення, але й нових підходів до економічної безпеки та технологічної автономії”, – наголосив один з радників Генерального секретаря під час брифінгу для журналістів.

Шляхи вирішення кризи

На тлі цих подій зростає важливість трансатлантичної єдності. Як зазначив високопоставлений дипломат однієї з країн НАТО в приватній розмові, “сьогодні ми стоїмо перед викликом, який вимагає спільних рішень і колективної відповідальності”.

Попри всю серйозність ситуації, в НАТО підкреслюють готовність до діалогу. “Наша мета – запобігти конфлікту, а не спровокувати його”, – зазначив Генеральний секретар Альянсу на пресконференції після засідання Північноатлантичної ради.

Однак готовність до діалогу не означає послаблення пильності. НАТО продовжує зміцнювати свою присутність на східному фланзі та розвивати партнерські відносини в Індо-Тихоокеанському регіоні, щоб збалансувати зростаючий вплив Китаю.

Поділитися цією статтею
Репортерка, авторка розслідувань
Стежити:
Марія Бондаренко – журналістка-розслідувачка, яка понад 7 років займається темами війни, безпеки, економіки та корупції. Закінчила Навчально-науковий Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та пройшла навчання в кількох міжнародних програмах для розслідувальної журналістики. Відома своїми матеріалами про оборонну сферу, допомогу військовим і волонтерам, а також розслідуваннями про непрозорі державні закупівлі. Її статті відзначаються глибиною аналізу та вмінням знаходити важливі деталі у складних темах. У UkrainianNews Today Марія пише про війну, оборону та антикорупційні розслідування.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *