Минулого тижня я відвідала відкриття нового підприємства у Львові, де третина співробітників — люди з інвалідністю. Розмовляючи з власником, дізналася, що облаштування їхніх робочих місць було частково профінансовано державою. Це змусило мене глибше дослідити тему державної підтримки для працевлаштування людей з інвалідністю.
За офіційними даними Мінсоцполітики, в Україні проживає понад 2,7 мільйона людей з інвалідністю, і лише близько 26% з них працевлаштовані. Водночас програми підтримки бізнесу, який створює інклюзивні робочі місця, залишаються маловідомими для багатьох підприємців.
Що пропонує держава?
Державна служба зайнятості компенсує роботодавцям витрати на створення нових робочих місць для людей з інвалідністю у розмірі до 120 тисяч гривень. Важливо розуміти: це не просто “безкоштовні гроші”, а цільове фінансування для адаптації робочого простору та забезпечення доступності.
“Інклюзія — це не благодійність, а інвестиція, яка приносить користь усьому суспільству та бізнесу зокрема”, — поділився зі мною Олександр Петренко, власник IT-компанії, яка отримала таку компенсацію минулого року.
Які витрати компенсуються?
На підставі аналізу нормативних документів та розмов з експертами, я склала перелік витрат, які можуть бути відшкодовані:
– Облаштування пандусів, ліфтів та інших елементів доступності
– Придбання спеціалізованого обладнання для робочих місць
– Адаптація програмного забезпечення та комп’ютерної техніки
– Модифікація меблів та робочого простору
– Встановлення додаткового освітлення, звукових сигналів та інших допоміжних систем
Під час розслідування я відвідала п’ять підприємств, які скористалися цією програмою. Всі вони підтвердили, що процес отримання компенсації займає близько 2-3 місяців, але бюрократичні процедури варті результату.
Як отримати компенсацію?
Основні кроки для отримання компенсації за створення робочого місця для людини з інвалідністю:
1. Звернутися до місцевого центру зайнятості та подати заяву на участь у програмі
2. Надати документи про реєстрацію підприємства та план створення робочого місця
3. Укласти договір з центром зайнятості про умови надання компенсації
4. Здійснити необхідні витрати на облаштування робочого місця
5. Працевлаштувати особу з інвалідністю на строк не менше двох років
6. Подати звітні документи та отримати компенсацію
“Найскладніше було зібрати всі необхідні документи та правильно оформити звітність, але спеціалісти центру зайнятості допомагали на кожному етапі”, — розповіла мені Ірина Коваленко, керівниця виробничого підприємства у Дніпрі.
Бізнес-переваги інклюзії
Спілкуючись з підприємцями, я виявила, що інклюзивність — це не лише соціальна відповідальність, але й бізнес-перевага:
– Підвищення іміджу компанії та лояльності клієнтів
– Виконання нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю (4% від загальної кількості співробітників)
– Уникнення штрафних санкцій
– Податкові пільги та преференції
– Підвищення корпоративної культури та соціальної відповідальності
За даними дослідження, проведеного Українським форумом благодійників, компанії з інклюзивною політикою демонструють на 28% вищу прибутковість порівняно з середньоринковими показниками.
Історії успіху
Під час підготовки матеріалу я зібрала кілька історій підприємств, які успішно впровадили інклюзивні практики:
Київська IT-компанія “DigitalMind” отримала компенсацію у розмірі 94 тисячі гривень на створення трьох робочих місць для програмістів з порушеннями слуху. Компанія встановила спеціальне програмне забезпечення та системи візуальної комунікації.
Харківська пекарня “Смачний хліб” працевлаштувала п’ятьох людей з ментальними особливостями, отримавши компенсацію у розмірі 118 тисяч гривень на адаптацію виробництва та навчання персоналу.
“Наші працівники з інвалідністю часто демонструють вищу продуктивність та відданість компанії. Вони цінують можливість професійної реалізації”, — поділився Віктор Савченко, співвласник мережі кав’ярень у Львові.
Важливі нюанси програми
Аналізуючи законодавство та спілкуючись з експертами, я виявила кілька ключових моментів, які варто знати підприємцям:
– Компенсація надається лише для новостворених робочих місць
– Працівник має бути працевлаштований на постійній основі щонайменше на два роки
– Роботодавець не має права звільняти працівника з інвалідністю за власною ініціативою протягом цього періоду
– Розмір компенсації визначається індивідуально, залежно від потреб конкретного працівника
– Пріоритет надається підприємствам, які створюють декілька робочих місць для людей з інвалідністю
“Ключовим фактором успіху є правильне визначення професійних можливостей людини з інвалідністю та створення відповідних умов для її ефективної роботи”, — наголосила Тетяна Баранцова, урядова уповноважена з прав осіб з інвалідністю, під час нашої розмови.
Висновок
Інклюзія на робочому місці — це не лише соціальна відповідальність, але й можливість для бізнесу отримати додаткове фінансування, кваліфікованих працівників та конкурентні переваги. Державна програма компенсації вартості створення робочих місць для людей з інвалідністю залишається недостатньо використаною українським бізнесом, хоча й пропонує значні фінансові та репутаційні вигоди.
За інформацією Міністерства соціальної політики, у 2022 році цією програмою скористалися лише 457 підприємств, що становить менше 1% від загальної кількості роботодавців, які мають квоту на працевлаштування людей з інвалідністю.
Дивлячись на позитивний досвід компаній, які вже впровадили інклюзивні практики, можна стверджувати, що така політика є взаємовигідною як для бізнесу, так і для суспільства в цілому.
