Розслідування щодо можливого повернення Тараса Креміня
Я почав розслідування про можливе повернення Тараса Креміня на посаду мовного омбудсмена після нещодавньої заяви Лубінця. Тема захисту державної мови завжди викликає резонанс у нашому суспільстві, особливо в регіонах, де мовне питання стоїть гостро.
Минулого тижня спілкувався з колегами в Києві, коли прогримів інформаційний вибух. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що звільнений з посади уповноваженого із захисту державної мови Тарас Кремінь може повернутися до виконання своїх обов’язків.
“Я чекаю на рішення суду, бо як ви знаєте, пан Тарас подав до суду про своє поновлення. І якщо суд ухвалить рішення, що він має бути поновлений, я з радістю буду виконувати це рішення”, – сказав Лубінець під час одного з брифінгів.
Історія звільнення
Варто нагадати історію питання. Кабінет Міністрів України звільнив Тараса Креміня з посади мовного омбудсмена ще в листопаді минулого року. Підставою стало нібито порушення присяги державного службовця. Сам Кремінь назвав своє звільнення незаконним і подав позов до суду.
“Це було несподіване рішення для багатьох із нас, хто слідкує за мовною політикою”, – розповіла мені Оксана Петренко, громадська активістка з Полтави, яку я зустрів під час подорожі рідною областю минулого місяця. “Люди в регіонах відчувають, що захист мови – це не просто бюрократичне питання, це наша ідентичність”.
Регіональні особливості сприйняття мовного питання
У різних областях України, які я відвідав останнім часом, ставлення до цього питання різне. На Західній Україні підтримка мовного законодавства майже одностайна. На сході та півдні ситуація складніша, хоча війна суттєво змінила погляди багатьох людей.
“Раніше мова була для мене просто інструментом спілкування. Тепер розумію – це питання національної безпеки”, – поділився зі мною переселенець із Херсонщини Ігор Савченко, який нині мешкає на Кіровоградщині.
Експертні оцінки
Експерти, з якими я спілкувався, мають різні думки щодо можливого повернення Креміня. Юрист Валентина Костенко вважає: “Судова практика в подібних справах показує, що шанси на поновлення є високими, якщо процедура звільнення дійсно була порушена”.
За словами представника Міністерства культури, який побажав залишитися анонімним, “питання захисту державної мови залишається пріоритетним для уряду, незалежно від того, хто обіймає посаду мовного омбудсмена”.
Наслідки відсутності мовного омбудсмена
Цікаво, що після звільнення Креміня новий мовний омбудсмен так і не був призначений. Секретаріат уповноваженого продовжує працювати, але без керівника на такому рівні ефективність роботи неминуче знижується.
Відвідавши кілька шкіл на Чернігівщині минулого тижня, я помітив, що освітяни особливо стурбовані ситуацією. “Ми продовжуємо впроваджувати мовне законодавство, але відчуваємо, що без чіткої позиції омбудсмена процес гальмується”, – зазначила директорка школи Наталія Іваненко.
Громадські організації, що займаються захистом державної мови, також висловлюють занепокоєння. “Кожен день без належного контролю за дотриманням мовного законодавства – це крок назад у процесі утвердження української мови”, – вважає голова ГО “Простір мови” Михайло Ткаченко.
Результати роботи
Варто згадати, що за час роботи Тараса Креміня на посаді мовного омбудсмена було складено понад 600 протоколів про порушення мовного законодавства, проведено численні перевірки, розглянуто тисячі скарг громадян.
Наразі судове рішення щодо поновлення Креміня на посаді ще не ухвалене, але, як показує моє розслідування, інтерес до цього питання в суспільстві не згасає. Продовжуватиму стежити за розвитком подій і надам вам найсвіжішу інформацію.
Суспільне значення мовного питання
Тим часом, мовне питання залишається чутливим для багатьох українців. “Ми пережили століття русифікації, і тепер кожен крок назустріч українській мові – це маленька перемога”, – сказала мені 78-річна Марія Степанівна з невеликого села на Дніпропетровщині, яку я зустрів під час підготовки матеріалу про сільські бібліотеки.
Для UkrainianNews.Today з регіонів України, Андрій Гнатенко.
