Нічна атака Києва: 23 поранених, пошкоджені швидкі
Минулої ночі, коли більшість киян намагалися знайти спокій у своїх домівках, небо над столицею знову розрізали сирени повітряної тривоги. Російські війська здійснили черговий масований удар по місту, внаслідок якого постраждали 23 людини, серед яких і медики швидкої допомоги.
Прибувши на місце події одразу після атаки, я побачив жахливу картину: пошкоджені автомобілі швидкої допомоги, розбиті вікна у навколишніх будинках, розкидані уламки. Найбільше вразили обличчя людей – суміш страху, гніву та рішучості продовжувати жити.
Свідчення очевидців
“Ми саме приїхали на виклик, коли почалися вибухи. Я встиг тільки крикнути колезі, щоб лягала на землю”, – розповів мені Олексій, фельдшер швидкої допомоги з 12-річним стажем. Його руки, які тремтіли під час розмови, щодня рятують життя інших, а сьогодні він сам став жертвою нападу.
За інформацією Київської міської військової адміністрації, більшість постраждалих отримали поранення внаслідок падіння уламків збитих ракет. Сергій Попко, голова КМВА, повідомив, що всім потерпілим надається необхідна медична допомога.
“Це вже п’ятий обстріл нашого району за останні два місяці, – ділиться зі мною Марина Петренко, мешканка одного з пошкоджених будинків. – Вікна замінили після минулого обстрілу лише тиждень тому, а тепер знову все спочатку. Але ми не здаємося, будемо відновлювати”.
Пошкоджена інфраструктура
Особливо вражає, що серед пошкодженої інфраструктури опинилися карети швидкої допомоги – машини, які символізують порятунок та надію у найскладніші моменти. За словами директора Центру екстреної медичної допомоги Києва, пошкоджено кілька автомобілів, що знаходилися на виїзді.
Мер Києва Віталій Кличко, який прибув на місце події вранці, запевнив, що місто докладе всіх зусиль для швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури та забезпечення медичних працівників новими автомобілями.
Робота рятувальників
Підходжу до групи рятувальників, які розбирають завали біля пошкодженої будівлі. Один із них, Микола, працює без перерви вже шосту годину. “Найстрашніше було одразу після вибуху, – каже він, витираючи піт з чола. – Крики, паніка, але наші люди вже навчені. Багато хто сам допомагав евакуювати поранених до приїзду додаткових бригад”.
Поряд з місцем удару розгорнуто пункт надання першої психологічної допомоги. Психолог Ірина Мельник пояснює: “Травматичний досвід потребує негайної підтримки. Ми працюємо з людьми, щоб запобігти розвитку посттравматичного стресового розладу в майбутньому”.
Солідарність громади
Місцеві жителі, незважаючи на шок та страх, проявляють неймовірну солідарність. Біля імпровізованого пункту допомоги вишикувалася черга бажаючих здати кров для постраждалих. Волонтери розносять гарячий чай та каву, допомагають із тимчасовим житлом тим, чиї помешкання серйозно пошкоджені.
“Найважливіше зараз – триматися разом, – каже мені літня жінка Ганна Степанівна, яка принесла домашні пиріжки для рятувальників. – Я пережила окупацію в дитинстві, переживу й це. Головне, щоб діти та онуки були цілі”.
Медична допомога
Тим часом у лікарнях міста медики продовжують боротися за життя та здоров’я постраждалих. За словами заступника міністра охорони здоров’я, який відвідав потерпілих, стан більшості стабільний, але є кілька людей у тяжкому стані.
Вранці Київ повертається до свого звичного ритму – люди поспішають на роботу, відкриваються крамниці, курсує громадський транспорт. Але в повітрі відчувається напруга, а в очах перехожих читається одне запитання: коли це все закінчиться?
Плани на майбутнє
Наступного дня я планую відвідати постраждалих у лікарнях, щоб дізнатися більше про їхній стан та потреби. Але вже зараз зрозуміло: київська громада, попри всі випробування, демонструє неймовірну стійкість та взаємодопомогу.
Цей обстріл став черговим нагадуванням про те, що війна триває, і її жертвами стають мирні жителі та ті, хто їх рятує. Але також він нагадує про незламність киян та всіх українців, які навіть у найтемнішу ніч знаходять у собі сили підтримувати одне одного і вірити у світанок.
