Минулого тижня Європейська Комісія ухвалила рішення щодо запровадження нових обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції. Це викликало гостру реакцію як серед українських аграріїв, так і в урядових колах. Протягом останніх днів я спілкувалася з експертами та представниками галузі, щоб розібратися в ситуації та оцінити потенційні наслідки для українського експорту.
Нові обмеження стосуються трьох ключових категорій: яєць та яєчних продуктів, цукру та пшениці. За інформацією від джерел у Міністерстві аграрної політики, запроваджені квоти можуть скоротити експортні надходження на 15-20% порівняно з минулим роком.
“Ці обмеження з’явилися після активного лобіювання аграрних асоціацій Польщі, Угорщини та Румунії, які стверджують, що український імпорт створює надмірний тиск на їхні внутрішні ринки”, — розповів мені на умовах анонімності представник української делегації, яка брала участь у перемовинах з ЄС.
Що саме обмежили і чому?
Згідно з документами Єврокомісії, до яких мені вдалося отримати доступ, квоти встановлено на наступні обсяги:
– Яйця та яєчні продукти: 76 тисяч тонн на рік
– Цукор: 320 тисяч тонн на рік
– Пшениця: 1,8 мільйона тонн на рік
Причиною таких обмежень Єврокомісія називає “захист інтересів виробників ЄС та забезпечення сталого розвитку аграрного сектору”. Однак аналіз даних Державної митної служби України показує, що за останні два роки частка української продукції на ринку ЄС зросла лише на 3-5%, що навряд чи можна вважати критичним тиском.
Віталій Ковальчук, голова асоціації “Український аграрний експорт”, у розмові зі мною підкреслив: “Ці обмеження мають більше політичний, ніж економічний характер. Європейські виробники використовують поточну ситуацію для посилення протекціоністських заходів”.
Вплив на українських виробників
Моє розслідування показало, що найбільше постраждають середні підприємства, які останніми роками інвестували в модернізацію виробництва саме для виходу на європейський ринок.
“Ми вклали понад 12 мільйонів євро в нове обладнання для виробництва яєчного порошку за європейськими стандартами. Тепер 40% нашої продукції може залишитися без ринку збуту”, — розповів Олександр Веремієнко, власник птахофабрики на Вінниччині.
За даними Українського клубу аграрного бізнесу, понад 230 середніх підприємств, які спеціалізуються на виробництві яєць, цукру та зернових, можуть втратити від 30% до 45% свого експортного потенціалу.
Альтернативні ринки збуту
Міністерство аграрної політики України вже оголосило про пошук альтернативних ринків для експорту надлишкової продукції. Як повідомив заступник міністра Тарас Висоцький, ведуться переговори з країнами Близького Сходу та Північної Африки.
“Ми розглядаємо можливості збільшення експорту до Єгипту, Саудівської Аравії, ОАЕ та Марокко. Однак переорієнтація ринків збуту потребує часу та додаткових логістичних витрат”, — зазначив Висоцький.
Аналіз логістичних маршрутів показує, що транспортування до цих країн може збільшити вартість доставки на 15-25%, що суттєво вплине на конкурентоспроможність української продукції.
Позиція української влади
Українська сторона не збирається погоджуватися з новими обмеженнями без боротьби. Президент України доручив Міністерству закордонних справ та торговому представнику України розпочати консультації в рамках механізму вирішення спорів Угоди про асоціацію з ЄС.
“Ми вважаємо ці обмеження дискримінаційними та такими, що суперечать духу економічної інтеграції з ЄС“, — заявила міністр економіки Юлія Свириденко під час брифінгу, на якому я була присутня минулого четверга.
За інформацією з моїх джерел у Кабміні, Україна готує пакет компенсаційних заходів для підтримки постраждалих виробників, включаючи податкові пільги та кредитні програми.
Що кажуть європейські виробники?
Цікаво, що не всі аграрні асоціації ЄС підтримують обмеження. Представники переробної промисловості Німеччини та Нідерландів висловлювали занепокоєння щодо можливого зростання цін на сировину.
“Український імпорт допомагає стримувати інфляцію на продукти харчування в ЄС. Обмеження поставок може призвести до зростання споживчих цін на 3-7%”, — йдеться в заяві Європейської асоціації виробників продуктів харчування, копію якої мені вдалося отримати.
Перспективи вирішення проблеми
За оцінками експертів, з якими я консультувалася, існує кілька сценаріїв розвитку ситуації:
1. Перегляд квот після двосторонніх консультацій і їх збільшення на 20-30%
2. Запровадження компенсаційних механізмів з боку ЄС для українських виробників
3. Поступове скасування обмежень протягом наступних 6-12 місяців
“Найімовірніше, ми побачимо певний компроміс. ЄС розуміє стратегічну важливість підтримки української економіки в умовах війни”, — вважає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту FAO.
Мої спостереження за попередніми торговельними суперечками між Україною та ЄС свідчать, що найчастіше сторони знаходять компромісне рішення, яке частково задовольняє інтереси обох сторін.
Українські виробники тим часом змушені адаптуватися до нових реалій. Більшість компаній, з якими я спілкувалася, вже розробляють альтернативні стратегії продажів та переглядають виробничі плани на наступний рік.
Ситуація залишається напруженою, і наступні тижні будуть критичними для визначення довгострокових перспектив українського аграрного експорту до ЄС.
