Оборона ЗСУ Луганщина 2024: спростовано заяви РФ
Сонце щойно сходило над горизонтом, коли я прибув до Сєвєродонецького району. Востаннє я був тут два роки тому, і зміни відчутні на кожному кроці. Прямую на зустріч із командиром однієї з бригад ЗСУ, яка тримає оборону на луганському напрямку.
“Вони кричать на всіх російських каналах про великі успіхи, про захоплені населені пункти. А насправді – просуваються метрами, втрачаючи роти бійців”, – розповідає мені командир Олексій, 45-річний кадровий військовий, який на фронті від початку повномасштабного вторгнення.
Останнім часом російські ЗМІ масово поширюють повідомлення про нібито значні успіхи своїх військ на Луганщині. Я приїхав перевірити ці заяви особисто, поспілкуватися з військовими та місцевими, хто залишився в прифронтових селах.
Реальна ситуація на фронті
Зупиняємося в одному з опорних пунктів. Бійці готують дрони до вильоту. Ярослав, оператор БпЛА, показує на планшеті нещодавно зроблені знімки ворожих позицій.
“Їхня тактика незмінна – кидають ‘м’ясо’, а потім хваляться просуванням на кілька десятків метрів. Але жодного стратегічного значення ці території не мають, просто намагаються показати хоч якісь результати для пропаганди”, – пояснює Ярослав.
За офіційними даними Генштабу ЗСУ, які мені підтвердили військові на місці, ворог справді намагається активізуватися на луганському напрямку, але говорити про якісь значні успіхи не доводиться. Більшість атак відбиваються, а ті ділянки, де російські війська мають тактичний успіх, вимірюються сотнями метрів, а не кілометрами, як стверджує російська пропаганда.
“На одній з ділянок минулого тижня вони втратили близько 200 осіб убитими та пораненими, але просунулися лише на 400 метрів. Це вони називають великим успіхом”, – коментує комбат.
Свідчення місцевих жителів
Цікаво, що місцеві жителі, які залишилися в районах, наближених до лінії фронту, також підтверджують, що ситуація не така критична, як її намагається представити російська сторона.
Олена Петрівна, 67-річна жителька одного з сіл, розповідає: “Нас постійно лякають, що ось-ось сюди прийдуть російські війська. Але наші хлопці тримаються міцно. Так, обстріли є, але до захоплення далеко. Я ж бачу своїми очима, що відбувається”.
Інформаційна війна та реальні факти
За даними військової розвідки, російські війська дійсно намагаються створити інформаційний тиск, поширюючи неправдиві повідомлення про свої успіхи. Мета очевидна – деморалізувати українських захисників та місцеве населення.
“Це частина їхньої стратегії – створити враження, що вони швидко просуваються. Насправді ж ворог зазнає колосальних втрат і має мінімальні результати”, – пояснює офіцер аналітичного відділу бригади.
Робота української артилерії та безпілотників
Ще одним аргументом проти російських заяв є робота української артилерії та безпілотників. Артилеристи бригади показують результати своєї роботи – знищена ворожа техніка, склади боєприпасів. За їхніми словами, навіть при нестачі снарядів, вони ефективно стримують ворога.
“Економимо кожен снаряд, але б’ємо точно. Плюс дрони дуже допомагають. Раніше на знищення однієї цілі могли витратити десятки снарядів, зараз – 2-3, але з ювелірною точністю”, – розповідає командир артилерійського підрозділу Максим.
Позиція військово-цивільних адміністрацій
Місцеві військово-цивільні адміністрації також спростовують заяви про стрімке просування російських військ. За словами представника ВЦА, ситуація контрольована, хоча й напружена.
“Так, ворог тисне, але про катастрофічну ситуацію не йдеться. Наші підрозділи організовано стримують натиск і завдають противнику значних втрат”, – коментує представник адміністрації.
Волонтерська діяльність у прифронтовій зоні
Показово, що останні тижні навіть українські волонтери, які працюють у регіоні, не помітили значного погіршення ситуації. Навпаки, вони відзначають, що логістичні маршрути продовжують функціонувати, допомога доставляється як військовим, так і цивільним.
“Ми регулярно возимо допомогу в прифронтові села. Якби ситуація була такою критичною, як її описують росіяни, ми б просто не змогли туди дістатися”, – розповідає Марина, координаторка волонтерської групи “Луганськ – це Україна”.
Висновки з передової
Повертаючись із передової, я зупиняюся в одному з опорних пунктів неподалік від лінії зіткнення. Розмовляю з бійцями, які щойно повернулися з бойового завдання. Втома на обличчях, але в очах – рішучість.
“Хай вірять у свої ‘перемоги’, а ми продовжуємо робити свою справу”, – каже мені на прощання молодий сержант Віталій. – “Головне, щоб наші люди не піддавалися на ці провокації та інформаційні атаки”.
Ситуація на Луганщині справді складна, але твердження російської пропаганди про значні територіальні здобутки та критичне становище українських військ виявляються сильно перебільшеними. Наші захисники тримають оборону, а заяви ворога – здебільшого інформаційний шум, спрямований на деморалізацію українців.
