Обстріли Нікополя 2024: Росія атакувала Дніпропетровщину майже 30 разів за добу
Учора російські військові знову перетворили Нікополь та навколишні села на мішень для своїх обстрілів. Майже 30 атак за одну добу — така страшна статистика для мешканців Дніпропетровщини. Про це повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
Вранці я приїхав до Нікополя, щоб на власні очі побачити наслідки чергових обстрілів. Місто, яке до війни славилося своїми затишними вуличками та мальовничими краєвидами на Дніпро, тепер щодня здригається від вибухів.
“Ми вже навчилися розрізняти звуки прильотів. Коли чуєш свист — падаєш на підлогу і молишся”, — розповідає Марія Петренко, місцева жителька, яка попри небезпеку відмовляється покидати рідний дім.
За інформацією від місцевої влади, більшість атак ворог здійснив із використанням артилерії та безпілотників. Пошкоджено десятки приватних будинків, господарчих споруд, кілька автомобілів та лінії електропередач. На щастя, цього разу обійшлося без жертв серед цивільного населення.
Життя під обстрілами
“Найгірше, що ми вже до цього звикаємо”, — каже Олександр Васильович, колишній вчитель, якому снаряд зруйнував дах будинку. Чоловік показує на діри в стінах і розбиті вікна. “Це вже третій обстріл, який пошкодив мій дім. Але я нікуди не поїду. Це моя земля”.
Нікополь знаходиться на протилежному березі Дніпра від тимчасово окупованої Запорізької АЕС. Саме це розташування робить місто особливо вразливим. Ворожі війська використовують територію станції як щит, розуміючи, що українські захисники не відповідатимуть вогнем у напрямку ядерного об’єкта.
Місцева влада робить усе можливе, щоб допомогти постраждалим. Створено спеціальні бригади, які оперативно ремонтують пошкоджену інфраструктуру та відновлюють електропостачання.
“Минулого місяця на Нікопольщину здійснили понад 200 обстрілів. Це більше, ніж у травні”, — пояснює Євген Савчук, заступник голови Нікопольської районної адміністрації. “Ми щодня фіксуємо пошкодження і подаємо дані для міжнародних організацій. Ці обстріли — воєнні злочини, і винні мають понести відповідальність”.
Герої повсякденного життя
Під час моєї поїздки я зустрівся з працівниками місцевої електрокомпанії, які відновлюють лінії електропередач. Вони працюють майже цілодобово, розуміючи, що від їхньої роботи залежить життя тисяч людей.
“Іноді доводиться ремонтувати одну й ту ж ділянку по кілька разів на тиждень”, — розповідає Віктор, електрик з 30-річним стажем. “Але ми не здаємося. Поки люди живуть у Нікополі, ми забезпечуватимемо їх світлом”.
Незважаючи на постійну небезпеку, у місті продовжують працювати лікарні, магазини та служби життєзабезпечення. Лікарі Нікопольської центральної районної лікарні демонструють справжній героїзм, рятуючи життя в умовах регулярних тривог.
“Коли починається обстріл, пацієнтів переводимо в безпечні приміщення”, — пояснює Людмила Кравченко, медсестра реанімаційного відділення. “Але бувають випадки, коли операцію неможливо перервати. Тоді лікарі продовжують працювати, ризикуючи власним життям”.
Волонтерський рух
Місцеві волонтери організували мережу підтримки для найбільш вразливих мешканців. Вони доставляють продукти та ліки літнім людям, допомагають з евакуацією тим, хто нарешті вирішив виїхати.
“Ми просто не можемо інакше”, — каже Ірина, координатор волонтерської групи “Нікополь єдиний”. “Тут наші батьки, наші корені. Ми маємо триматися разом”.
Вечоріє, і місто поступово завмирає. Вулиці порожніють, люди поспішають до своїх домівок. Комендантська година тут починається раніше, ніж в інших містах області, з міркувань безпеки.
Коли я повертаюся до обласного центру, в голові звучать слова 76-річної Ганни Степанівни, яка, попри руйнування половини її будинку, відмовляється евакуюватися: “Хай знають, що ми тут, на своїй землі. І нікуди не подінемося. Це наш Нікополь, і він буде українським завжди”.
За даними Генерального штабу ЗСУ, російські війська посилили обстріли прикордонних територій по всій лінії фронту. Ситуація залишається напруженою, але українські захисники продовжують стримувати ворога і захищати мирне населення.
