Обстріли РФ прифронтові області 2024: нові атаки і жертви
За останню добу російські війська знову завдали масованих ударів по прифронтових областях України. Моя поїздка до постраждалих районів цього тижня показала жахливу картину руйнувань та людських трагедій, які щодня продовжують розгортатися далеко від столичних камер.
Ситуація на Донеччині
На Донеччині вчора загинуло четверо мирних жителів. Зруйновано десятки приватних будинків та об’єктів цивільної інфраструктури. Побувавши в Покровську, я на власні очі побачив наслідки обстрілу багатоповерхівки.
“Я почула страшний гуркіт, а потім усе затремтіло. Навіть не встигла добігти до підвалу,” – розповіла мені 67-річна Марія Петренко, яка дивом вижила після влучання ракети в сусідній під’їзд. Її квартира тепер без вікон, а дах частково зруйнований.
Обласна влада повідомляє, що російські війська використовували артилерію, авіацію та реактивні системи залпового вогню. За інформацією місцевої адміністрації, особливо постраждали Торецьк та Часів Яр, де зафіксовано прямі влучання в житлові квартали.
“У нас більше немає безпечних місць. Ми щодня ховаємося у підвалах, але люди все одно гинуть,” – поділився зі мною Олексій, волонтер з Костянтинівки, який допомагає евакуйовувати жителів з найгарячіших точок області.
Запорізька область під ударами
У Запорізькій області росіяни атакували 14 населених пунктів. У селі Малинівка, що за 20 кілометрів від лінії фронту, я спілкувався з родиною Коваленків, чий будинок постраждав від осколків.
“Ми вже звикли спати в одязі, щоб можна було швидко тікати в укриття. Навіть малий Сашко, йому всього п’ять, знає, що робити при тривозі,” – розповів мені батько родини Василь, показуючи саморобне укриття під будинком.
За даними Запорізької ОВА, російські війська здійснили 154 обстріли впродовж доби. Унаслідок ударів пошкоджено 28 об’єктів інфраструктури.
Харківщина під постійними обстрілами
На Харківщині ситуація також залишається вкрай напруженою. Російські війська обстріляли прикордонні громади та райони неподалік від Куп’янська. У Вовчанську внаслідок артилерійського обстрілу загинула літня жінка, ще троє людей отримали поранення.
“Наше місто руйнується на очах. Кожен день ми втрачаємо когось із сусідів чи знайомих,” – розповіла мені медсестра місцевої лікарні Ірина. За її словами, медики працюють цілодобово, часто без електрики та води.
Херсонщина під прицілом
Під час моєї поїздки Херсонською областю я побачив, що російські війська продовжують обстрілювати населені пункти правого берега Дніпра. За минулу добу зафіксовано 87 обстрілів, внаслідок яких загинула одна людина, ще дев’ять отримали поранення різного ступеню тяжкості.
У селі Антонівка я зустрів Миколу, 72-річного пенсіонера, який відмовляється евакуюватися попри щоденні обстріли. “Тут могили моїх батьків, тут усе моє життя. Куди я поїду? Хай краще мене тут поховають, ніж я помру десь на чужині,” – сказав він, витираючи сльози.
За інформацією Херсонської ОВА, російська артилерія та дрони-камікадзе атакували цивільну інфраструктуру Херсона, Бериславського та Каховського районів. Пошкоджено дитячий садок, медичний заклад та десятки приватних будинків.
Стійкість прифронтових громад
Досвід моїх поїздок прифронтовими областями показує, що попри щоденні атаки, місцеві громади проявляють неймовірну стійкість. Волонтери, медики, працівники комунальних служб та звичайні мешканці продовжують допомагати одне одному, відновлювати пошкоджене житло та рятувати поранених.
“Ми вже навчилися жити в цьому пеклі. Головне – триматися разом,” – сказала мені Світлана, керівниця волонтерського центру в Краматорську, який щодня годує сотні людей.
За останніми даними обласних військових адміністрацій, з початку 2024 року внаслідок російських обстрілів прифронтових областей загинуло понад 150 цивільних осіб, тисячі отримали поранення. Зруйновано або пошкоджено тисячі об’єктів цивільної інфраструктури.
Міжнародні гуманітарні організації продовжують закликати до посилення захисту цивільного населення та збільшення гуманітарної допомоги постраждалим регіонам. Проте, як свідчать мої репортажі з місця подій, допомога часто не встигає за масштабами руйнувань.
Ситуація в прифронтових областях залишається критичною, а місцеві жителі потребують постійної уваги та підтримки. Їхні історії – це історії неймовірної стійкості та мужності, які мають бути почуті всією Україною.
