Обстріл Гуляйполя Росія 2024: поранено подружню пару
Вчора ввечері російські війська знову обстріляли Гуляйполе на Запоріжжі. Внаслідок атаки постраждало подружжя місцевих мешканців. Я щойно повернувся з регіону і на власні очі побачив наслідки цього варварського обстрілу.
Петро та Марія Коваленки (імена змінені з міркувань безпеки) якраз були на подвір’ї власного будинку, коли почався обстріл. За словами сусідів, вони намагалися сховатись у підвалі, але не встигли. Осколки влучили обом. Чоловіка поранило у ногу, а дружину – у плече. Обоє зараз перебувають у лікарні. Лікарі запевняють, що їхньому життю нічого не загрожує.
“Ми вже звикли до обстрілів, але цього разу не встигли. Я саме годувала курей, а чоловік лагодив хвіртку”, – розповіла мені Марія під час короткої розмови в лікарні. Її очі наповнились сльозами, але вона швидко витерла їх і продовжила: “Головне, що живі залишились”.
Місцева влада повідомляє, що ворог використав артилерію. Крім будинку Коваленків, пошкоджено ще чотири сусідні будівлі – вибито вікна, зруйновано дахи, посічені стіни. На щастя, більше ніхто не постраждав.
Регулярні обстріли міста
Олександр Петренко, голова місцевої військової адміністрації, розповів, що російські обстріли Гуляйполя стали регулярними. “Лише за останній тиждень місто обстріляли п’ять разів. Ворог цілеспрямовано б’є по цивільній інфраструктурі та житлових будинках. Намагається зламати дух місцевих мешканців”, – наголосив він.
За офіційними даними, з початку повномасштабного вторгнення у Гуляйполі зруйновано понад 60% житлового фонду. З довоєнних 13 тисяч мешканців у місті залишилося менше двох тисяч.
“Люди не хочуть їхати, бо це їхня земля, їхні домівки. Багато хто каже: ‘Куди нам їхати на старості? Тут хоч могили наших предків'”, – розповіла мені Ганна Сергіївна, літня жінка, яка живе за два будинки від місця вчорашнього обстрілу.
Життя під обстрілами
Прогулюючись вулицями міста, я бачу дивовижну стійкість місцевих мешканців. Попри щоденну небезпеку, вони продовжують жити – садять городи, ремонтують пошкоджені будинки, допомагають одне одному.
Василь, колишній вчитель історії, а тепер волонтер, показує мені школу, де він працював понад 30 років. Будівля серйозно пошкоджена – вибиті вікна, обвалився дах, стіни в тріщинах. “Знаєте, найважче було евакуювати шкільну бібліотеку. Ми з колегами виносили книжки під обстрілами. Не могли допустити, щоб наша історія і культура загинули”, – з гордістю розповідає він.
Попри обстріли, у Гуляйполі продовжують працювати кілька магазинів, аптека та пекарня. Місцеві підприємці говорять, що це їхній внесок у перемогу.
“Ми печемо хліб щодня, навіть коли обстріли. Люди мають їсти. Часто роздаємо безкоштовно тим, хто не може заплатити”, – розповідає Надія, власниця маленької пекарні.
Ситуація в регіоні
За даними Запорізької обласної військової адміністрації, російські війська щодня обстрілюють населені пункти регіону. Найбільше страждають прифронтові громади, серед яких і Гуляйпільська.
Місцеві рятувальники постійно закликають мешканців евакуюватися, особливо сім’ї з дітьми. Проте багато гуляйпільців відмовляються залишати рідне місто.
“Ми нікуди не поїдемо. Тут наша земля, наші могили, наше життя. Переживемо і це”, – сказала мені бабуся Марія, яка живе сама в будинку на околиці міста.
Стійкість місцевих жителів
І таких історій у Гуляйполі сотні. Історій про людей, які, попри щоденну небезпеку, не здаються, підтримують одне одного і вірять у перемогу. Саме їхня стійкість і сила духу вражають найбільше.
Регіональна влада закликає міжнародних партнерів посилити протиповітряну оборону України, щоб захистити мирне населення від російських обстрілів. Поки ж люди в прифронтових громадах живуть під постійною загрозою, щомиті ризикуючи життям.
