Обстріл Конотопського району
Сьогодні вранці російські війська обстріляли Конотопський район Сумщини. Снаряди влучили у цивільні об’єкти, внаслідок чого двоє місцевих жителів отримали поранення. Про це мені розповіли в обласній адміністрації, коли я приїхав на місце події.
“Вони почали стріляти близько шостої ранку. Я якраз виходив у двір годувати курей”, — розповідає Микола Петренко, 67-річний мешканець села Бочечки. Чоловік показує на пошкоджений паркан та розбите вікно у своєму будинку.
Обстріл тривав близько 20 хвилин. За інформацією Сумської обласної військової адміністрації, ворог використовував артилерію. Внаслідок атаки пошкоджено кілька приватних будинків та господарських споруд.
Свідчення очевидців
Місцева мешканка Ольга Коваленко була вдома з двома дітьми, коли почула вибухи. “Ми миттєво побігли до підвалу. Діти вже знають цей ‘протокол’ краще за шкільні правила“, — каже жінка, стримуючи сльози.
Двоє поранених – чоловік 43 років та жінка 51 року – зараз перебувають у Конотопській центральній районній лікарні. Лікарі повідомляють, що їхній стан стабільний, загрози життю немає.
“Це вже п’ятий обстріл нашого району за останній місяць”, — розповідає Сергій Дмитренко, голова місцевої громади. За його словами, люди втомилися жити в постійному страху, але про евакуацію мало хто думає.
Реакція рятувальників та волонтерів
Прибувши на місце, я поспілкувався з рятувальниками ДСНС, які розбирали завали пошкоджених будинків. “Ми працюємо в посиленому режимі, допомагаємо людям латати вікна плівкою та фанерою перед настанням холодів”, — пояснює Олександр, командир рятувального підрозділу.
Місцеві волонтери вже організували збір допомоги постраждалим родинам. “Громада тримається разом, ми давно навчилися підтримувати одне одного“, — каже Марина Степаненко, керівниця волонтерської групи “Конотоп допомагає”.
Ситуація в прикордонних районах
За даними обласної влади, прикордонні райони Сумщини зазнають регулярних обстрілів. Лише за минулий тиждень зафіксовано понад 200 вибухів на території області.
Найбільше від ворожих атак страждають саме цивільні об’єкти та інфраструктура. Обласна влада неодноразово зверталася до центрального уряду з проханням посилити протиповітряну оборону регіону.
“Ми продовжуємо фіксувати всі військові злочини окупантів. Кожен обстріл, кожне поранення цивільних – це доказ для міжнародних судів”, — зазначив представник обласної військової адміністрації.
Життя під обстрілами
Місцеві жителі розповідають, що найгірше – це непередбачуваність обстрілів. “Вони можуть почати стріляти будь-якої миті. Ми вже не реагуємо на офіційні повітряні тривоги, бо живемо в постійній тривозі”, — каже літня жінка, яка представилася як Надія Іванівна.
Попри небезпеку, більшість мешканців прикордонних сіл відмовляються покидати свої домівки. “Куди їхати? Це мій дім, моя земля. Тут поховані мої батьки”, — пояснює Микола Петренко, витираючи піт з чола.
Дорогою назад до редакції я зупинився біля місцевої школи. Заняття сьогодні скасували через обстріл. Діти замість уроків ховалися в укритті. Директорка закладу розповіла, що вони вже звикли проводити “урок у сховищі” – мають там все необхідне для навчання.
Цей репортаж – лише один епізод з тисяч подібних історій, що відбуваються щодня на прикордонні. Історії, які рідко потрапляють на перші шпальти загальнонаціональних видань, але які формують щоденну реальність тисяч українців.
