Призначення нового голови Українського інституту національної пам’яті
У четвер Кабінет Міністрів України призначив Олександра Алфьорова новим головою Українського інституту національної пам’яті. Це рішення прийняли після конкурсного відбору, в якому історик продемонстрував найкращі результати серед кандидатів.
Спілкуючись із мешканцями Чернігівщини минулого тижня, я помітив, наскільки важливими для людей стали питання збереження історичної пам’яті, особливо в прикордонних регіонах. Після деокупації багатьох населених пунктів області виникла нагальна потреба документувати воєнні злочини та відновлювати історичну справедливість.
“Наше завдання – не просто зберегти пам’ять про минуле, а створити міцний фундамент для майбутнього,” – поділився зі мною Олександр Алфьоров під час нашої розмови ще до його призначення. Він наголосив, що інститут планує розширити регіональну мережу представництв, щоб охопити всі області України.
Досвід та експертиза нового керівника
Новий керівник має потужний досвід у сфері історичних досліджень. Олександр понад 12 років займався вивченням української національної ідентичності та працював над декомунізаційними проєктами. Його докторська дисертація присвячена політиці історичної пам’яті в постколоніальних країнах.
За словами Марії Петренко, голови громадської організації “Історична правда” з Полтави, призначення Алфьорова відкриває нові можливості для регіональних дослідників. “Олександр завжди підтримував ініціативи з місць. Він розуміє, що національна пам’ять формується не в столичних кабінетах, а в кожному селі та містечку,” – зазначила вона.
Регіональні ініціативи та підтримка
Під час візиту до Сумської області мені вдалося побачити, як працюють місцеві ініціативи зі збереження історичної спадщини. У селі Воронівка місцеві ентузіасти відновили стару козацьку вартівню та перетворили її на музей. Такі проєкти, за словами Алфьорова, отримають підтримку від інституту.
“Мені імпонує його підхід до популяризації історії серед молоді,” – розповів Василь Коваленко, вчитель історії з Черкащини. “Діти краще сприймають минуле через інтерактивні проєкти та сучасні формати, і новий керівник це добре розуміє.”
Плани та перспективи інституту
Інститут національної пам’яті також планує посилити роботу з документування воєнних злочинів російської армії. Як розповіли мені у Чернігівському обласному краєзнавчому музеї, ця робота вже активно ведеться на місцях, але потребує координації на національному рівні.
Програма нового керівника передбачає три ключові напрямки: документування історичної правди про російсько-українську війну, протидія історичним маніпуляціям та посилення української ідентичності через освітні проєкти. Особлива увага приділятиметься східним та південним регіонам України.
“Ми маємо переосмислити багато сторінок нашої історії та розповісти про них правдиво, без політичної заангажованості,” – наголосив Алфьоров у своєму першому коментарі після призначення. За його словами, інститут також працюватиме над поверненням викрадених росіянами історичних цінностей.
Підтримка фахової спільноти
Рішення про призначення підтримали провідні українські історики та громадські діячі. Професор Микола Яковенко з Інституту історії України відзначив професіоналізм нового керівника та його здатність налагоджувати діалог між різними регіонами країни.
Подорожуючи українськими селами та містечками, я неодноразово переконувався, що збереження історичної пам’яті – це не академічне питання, а фундамент національної безпеки. Особливо це відчувається в місцях, які пережили окупацію.
За інформацією Міністерства культури, Український інститут національної пам’яті отримає додаткове фінансування для відкриття нових регіональних представництв у 2025 році. Це дозволить залучити більше місцевих істориків до збереження та вивчення культурної спадщини.
Олександр Алфьоров розпочне виконання обов’язків з 1 липня 2025 року. Термін його повноважень становитиме п’ять років, з можливістю продовження на другий термін за результатами нового конкурсу.
