Останні тижні медійний простір України знову заполонила постать Євгена Мураєва. Колишній народний депутат і власник закритого телеканалу “НАШ” активізувався у соцмережах. Його відео набирають мільйони переглядів. А благодійний збір для актора Євгена Гусакова викликав хвилю суперечок. Чому саме зараз Мураєв повертається в інформаційне поле? І як це пов’язано з наративами про мир?
Збір для Гусакова: доброчинність чи піар?
Актор Євген Гусаков, відомий за серіалом “Свати”, потребує складної операції через онкологічне захворювання. Мураєв організував для нього збір коштів, який за кілька днів перевищив необхідну суму. Здавалося б, чудова ініціатива. Але саме вона викликала гострі дискусії в українському суспільстві.
“Благодійність не буває поганою, якщо вона справді допомагає людям,” – говорить Наталя Соколенко, медіаекспертка ГО “Детектор медіа”. “Проте варто аналізувати контекст і попередню діяльність організаторів таких ініціатив”.
Чимало українців вважають, що за цим збором криється прагматичний розрахунок. Євген Мураєв, який раніше мав проросійську репутацію, отримав чудовий привід повернутися в публічний простір з позитивним меседжем.
Фонд “Повернись живим” підтверджує: мета збору – допомогти людині – безперечно важлива. Однак виникають питання про мотивацію організатора з неоднозначною політичною репутацією.
Політичне минуле і повернення
Євген Мураєв був народним депутатом кількох скликань. До 2022 року він очолював проросійську партію “НАШІ” та володів телеканалом “НАШ”, закритим на початку повномасштабного вторгнення. Його риторика часто збігалася з кремлівськими наративами.
“Сьогодні ми спостерігаємо поступове повернення політиків з минулого,” – зазначає Ярина Ясиневич, політична аналітикиня Центру громадських ініціатив. “Вони шукають можливості відновити вплив і змінити свій імідж в очах українців”.
Показово, що Мураєв активізувався саме зараз – у період втоми від війни та дискусій про можливі шляхи до миру. У своїх постах він наголошує на проблемах мобілізації, складнощах економіки та необхідності завершення війни.
Наративи про мир і маніпуляції
“Тема миру – найчутливіша для українського суспільства,” – пояснює Вадим Міський, експерт з інформаційної безпеки. “Ми всі прагнемо миру, але розуміємо ціну несправедливого миру“.
Саме тому риторика про мир “будь-якою ціною” може бути небезпечною. Вона грає на емоціях людей, втомлених від війни. Однак не пропонує реалістичних шляхів досягнення справедливого миру, який гарантував би безпеку і територіальну цілісність України.
Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології, понад 80% українців вважають неприйнятними територіальні поступки заради миру. Проте запит на завершення війни залишається одним із найсильніших у суспільстві.
Соціальні мережі як платформа впливу
Особливість нинішньої активності Мураєва – її зосередженість у соціальних мережах. Якщо раніше політик використовував власний телеканал, то зараз ставку зроблено на короткі відеоролики у TikTok та Instagram.
“Алгоритми соцмереж сприяють поширенню емоційного контенту,” – пояснює Михайло Кольцов, медіатренер Інституту масової інформації. “Тому повідомлення про мир, критика влади та заклики до змін отримують високе органічне охоплення”.
Експерти зазначають: така активність може бути підготовкою до майбутніх політичних кампаній. Адже саме через соцмережі сьогодні формується громадська думка та електоральні симпатії.
Як оцінювати інформацію в умовах війни
В умовах інформаційної війни важливо зберігати критичне мислення. Ось кілька порад від медіаекспертів:
1. Звертайте увагу на джерело інформації та його репутацію
2. Аналізуйте мотивацію авторів публікацій
3. Перевіряйте факти через кілька незалежних джерел
4. Відслідковуйте емоційні тригери в повідомленнях
5. Пам’ятайте про контекст попередньої діяльності публічних осіб
“Прагнення миру об’єднує всіх українців,” – підсумовує Олександр Романюк, директор Центру політичних досліджень. “Але важливо розрізняти справжнє бажання миру та спекуляції на болючій темі задля політичних дивідендів”.
У час війни медіаграмотність стає навичкою виживання. Розпізнаючи маніпуляції та критично оцінюючи інформацію, ми робимо свій внесок у інформаційну безпеку країни.
