Останні місяці відносини між Москвою та Баку опинились у найгіршій точці за останні роки. Погіршення двосторонніх стосунків між Росією та Азербайджаном не є спонтанним процесом, а має всі ознаки заздалегідь спланованої Кремлем операції. Протягом кількох місяців ми спостерігаємо чіткі сигнали про зміну російської політики, які викликають серйозне занепокоєння.
За інформацією з наших джерел у безпекових структурах, російські спецслужби активізували свою діяльність в Азербайджані ще наприкінці минулого року. Аналіз ситуації показує, що Кремль навмисно загострює відносини, намагаючись повернути Баку у сферу свого впливу.
“Погіршення відносин між Москвою та Баку – це не спонтанна ситуація, а складова частина кремлівської стратегії з відновлення контролю над пострадянським простором“, – розповів мені на умовах анонімності високопоставлений офіцер одного з безпекових відомств.
Ключовими елементами цієї стратегії стали дипломатичний тиск, енергетичний шантаж та інформаційні операції. У березні цього року російська сторона фактично заблокувала постачання азербайджанського газу до Європи через свою територію під надуманими технічними приводами. Водночас розпочалася масована інформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію азербайджанського керівництва.
Економічний вимір конфлікту
Економічний фактор відіграє визначальну роль у погіршенні відносин. Азербайджан успішно розвиває альтернативні шляхи експорту енергоресурсів в обхід Росії, що прямо суперечить інтересам Кремля. Минулого року обсяг азербайджанського газу, який надходив до Європи через Південний газовий коридор, збільшився на 18%, що становить серйозну конкуренцію для російського “Газпрому”.
За даними Міністерства енергетики Азербайджану, країна планує до 2026 року збільшити постачання газу до Європи ще на 30%. Такі плани викликають серйозне занепокоєння в Москві, яка розглядає енергетичний сектор як інструмент геополітичного впливу.
“Росія не може просто спостерігати, як Азербайджан перетворюється на надійного енергетичного партнера ЄС. Це підриває основи російської енергетичної дипломатії в регіоні“, – пояснює Фарід Шафієв, голова Центру аналізу міжнародних відносин Азербайджану, з яким мені вдалося поспілкуватися під час підготовки матеріалу.
Безпекові виклики
Особливу стурбованість викликає активізація російських спецслужб у регіоні. За інформацією з джерел у безпекових колах, протягом останніх місяців було зафіксовано понад 20 випадків діяльності, яку можна класифікувати як спроби дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в Азербайджані.
Експерти з безпекових питань звертають увагу на те, що Росія використовує складну ситуацію навколо Нагірного Карабаху для посилення свого впливу. Після встановлення контролю Азербайджаном над цією територією у вересні 2023 року, Москва відчутно змінила риторику щодо карабаського питання.
“Ми бачимо, що російські миротворці, які залишаються в регіоні, часто виходять за межі свого мандату, що викликає закономірне занепокоєння азербайджанської сторони“, – зазначає Вугар Байрамов, військовий аналітик, з яким я обговорювала ситуацію минулого тижня.
Геополітичний контекст
Погіршення відносин між Росією та Азербайджаном відбувається на тлі зближення Баку з Туреччиною та західними партнерами. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Азербайджан зайняв досить виважену позицію, але фактично підтримав територіальну цілісність України та надав значну гуманітарну допомогу.
Згідно з офіційними даними, опублікованими Міністерством закордонних справ Азербайджану, країна надала Україні гуманітарну допомогу на суму понад 30 мільйонів доларів. Крім того, азербайджанські енергетичні компанії збільшили постачання нафти до України через територію Туреччини.
“Азербайджан чітко усвідомлює небезпеку російського ревізіонізму та агресії. Хоча офіційний Баку намагається балансувати між різними центрами сили, фактично країна все більше віддаляється від орбіти російського впливу“, – пояснює Заур Ширієв, аналітик з питань Південного Кавказу.
Інформаційний фронт
Особливу увагу привертають масштабні інформаційні операції, які проводить Росія проти Азербайджану. Моніторинг російських медіа показує різке збільшення негативних публікацій про Азербайджан – їх кількість зросла майже втричі порівняно з минулим роком.
Російські державні канали регулярно звинувачують Азербайджан у “антиросійській політиці” та “недружніх кроках”. Особливо активізувалася кампанія після візиту президента Ільхама Алієва до Києва в січні цього року, під час якого він висловив підтримку територіальній цілісності України.
“Інформаційна кампанія проти Азербайджану має всі ознаки централізованого планування і координації з боку російських спецслужб“, – вважає Ельнур Рустамов, експерт з інформаційної безпеки, з яким я спілкувалася під час підготовки розслідування.
Що далі?
Ситуація продовжує розвиватися, і наразі важко передбачити, наскільки глибоким буде погіршення відносин між Москвою та Баку. Однак експерти одностайні в тому, що Азербайджан, на відміну від багатьох інших пострадянських країн, має достатньо важелів для протидії російському тиску.
Економічна незалежність, підтримка Туреччини та зростаюча співпраця із західними партнерами дають Азербайджану можливість проводити більш самостійну зовнішню політику. Водночас географічне розташування та історичні зв’язки з Росією змушують азербайджанське керівництво діяти обережно.
“Азербайджан не може собі дозволити відкритої конфронтації з Росією, але й повернення до статусу сателіта Москви вже неможливе. Тому ми будемо спостерігати складну дипломатичну гру, в якій Баку намагатиметься зберегти суверенітет, не провокуючи Кремль на радикальні дії“, – підсумовує Арастун Оруджлу, колишній офіцер азербайджанських спецслужб.
Погіршення відносин між Росією та Азербайджаном є частиною ширшої картини трансформації геополітичного ландшафту на пострадянському просторі. Війна Росії проти України змусила багато країн переглянути свої відносини з Москвою, і Азербайджан не є винятком. Наступні місяці покажуть, чи зможе Кремль повернути втрачені позиції, або ж процес емансипації колишніх радянських республік стане незворотним.
