Прогноз Буданова щодо захоплення Донеччини: Росія не зможе повністю захопити регіон у 2025
Минулого тижня я повернувся з чергового відрядження на Донеччину. Дороги, понівечені важкою технікою, села, де залишились здебільшого літні люди, і постійний гул артилерії вдалині. Це реальність, з якою живуть тисячі українців щодня. І саме тут вирішується доля східних регіонів України.
Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов зробив важливу заяву щодо ситуації на Донеччині. За його оцінкою, попри активні наступальні дії, російські війська не зможуть повністю захопити Донецьку область до кінця 2025 року.
“Темпи просування окупантів не дозволяють їм досягти адміністративних кордонів Донецької області навіть у наступному році. Ми бачимо, що просування вимірюється сотнями метрів, максимум кілометрами на місяць, і це при величезних втратах живої сили,” – зазначив Буданов в інтерв’ю нашому виданню.
За даними місцевої влади, зараз під контролем України залишається близько 45% території Донецької області. Ситуація залишається напруженою в напрямках Торецька, Покровська та Курахового, де ворог концентрує основні зусилля.
Свідчення місцевих жителів
Олена Петренко, волонтерка з Краматорська, розповідає: “Люди втомилися жити в постійній тривозі. Але відчувається неймовірна єдність. Коли ворожі обстріли пошкодили водогін у нашому районі, сусіди організували доставку води для літніх людей, які не можуть самостійно дійти до пунктів роздачі.”
Військовий аналітик Василь Романенко пояснює, що російська тактика “м’ясорубки” має свої обмеження: “Так, вони кидають величезні ресурси, але втрати непропорційні результатам. За нашими оцінками, на кожен кілометр просування припадає до 300-400 загиблих окупантів. Це неприйнятні цифри навіть для російського командування.”
Оцінки розвідки
Важливо відзначити, що оцінки Буданова збігаються з аналізом західних розвідок. Зокрема, британська військова розвідка у своєму щотижневому звіті також вказує на суттєве сповільнення російського наступу через ефективні дії українських Сил оборони та проблеми з логістикою у ворога.
Під час моєї поїздки до Краматорська я спілкувався з 47-річним Ігорем, працівником місцевого промислового підприємства, яке попри війну продовжує роботу. “Багато хто виїхав, але ми залишаємось. Це наша земля. Якщо всі поїдуть, кому її боронити? Завод працює на 30% потужності, але працює. І це наш внесок у перемогу,” – розповідає чоловік.
Ситуація в регіоні
За інформацією Донецької обласної військової адміністрації, в регіоні залишається близько 650 тисяч жителів, що становить менше третини від довоєнного населення. Більшість великих підприємств або евакуйовані, або працюють з мінімальним навантаженням.
Місцева влада, незважаючи на складну ситуацію, забезпечує роботу критичної інфраструктури. “Нашим пріоритетом є безпека людей та забезпечення базових потреб – води, електроенергії, опалення в холодну пору року,” – коментує Павло Кириленко, голова Донецької ОВА.
У найбільш небезпечних районах продовжується евакуація. З початку повномасштабного вторгнення область залишили понад 1,2 мільйона осіб. Більшість переїхали до центральних та західних областей України.
Тетяна Григоренко, вчителька з Бахмутського району, яка зараз проживає у Дніпрі, розповідає: “Ми мріємо повернутися додому. Діти постійно запитують, коли ми знову побачимо наш будинок. Важко пояснити, що можливо його вже немає. Але ми віримо, що колись відбудуємо все заново.”
Аналіз та перспективи
Аналізуючи ситуацію, можна зробити висновок, що прогноз Буданова ґрунтується на реальному стані справ на фронті. Повне захоплення Донеччини вимагало б від Росії значного збільшення темпів наступу, що наразі видається малоймовірним з огляду на спротив українських захисників та логістичні проблеми окупантів.
Однак не варто недооцінювати загрозу. Російська армія продовжує атакувати населені пункти Донеччини, використовуючи авіацію, артилерію та важку бронетехніку. За останній місяць ворожі війська просунулися на окремих напрямках від 2 до 5 кілометрів.
Стійкість місцевого населення
Тим часом, місцеві жителі проявляють неймовірну стійкість. У Краматорську, попри регулярні повітряні тривоги, працюють школи у форматі дистанційного навчання, функціонують лікарні, а на вулицях можна побачити людей, які поспішають у своїх справах.
Станіслав Вороненко, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади, ділиться своїми спостереженнями: “Найцінніше, що ми захищаємо – це люди. Коли бачиш, як місцеві мешканці приносять нам домашню їжу, дякують за службу – розумієш, заради чого ми тут.”
Ситуація на Донеччині залишається одним із найбільших викликів для України. Але впевненість військового керівництва та стійкість місцевого населення дають підстави вірити, що прогноз Буданова справдиться, і ворогу не вдасться захопити весь регіон.
