Пропутінська співачка в західній опері спричиняє обурення українців
Коли анонсували повернення російської оперної діви Анни Нетребко на європейські та американські сцени, українська культурна спільнота відреагувала миттєво. Під час повномасштабної війни, яку Росія веде проти України, кожне публічне визнання російських митців з сумнівною політичною позицією викликає болісні запитання про межі мистецтва та політики.
Нетребко, яка має австрійське громадянство, але народилася в Росії, роками підтримувала тісні зв’язки з Володимиром Путіним. У 2014 році вона публічно пожертвувала кошти на оперний театр в окупованому Донецьку та сфотографувалася з прапором самопроголошеної “ДНР”. Хоча після початку повномасштабного вторгнення співачка виступила із заявою проти війни, вона ніколи прямо не засудила російський режим.
Реакція українських митців
“Бачити, як західні оперні театри знову вітають Нетребко, ніби нічого не сталося – це удар по всіх українцях, які щодня втрачають своїх близьких,” – розповідає Оксана Линів, диригентка, засновниця першого в Україні жіночого оркестру. За її словами, мистецтво не може існувати у вакуумі, особливо коли йдеться про митців, які використовували свій статус для легітимізації агресивної політики.
Віденська державна опера, Метрополітен-опера в Нью-Йорку та Ла Скала в Мілані – лише деякі з престижних сцен, які відновили співпрацю з Нетребко. Керівництво цих установ переважно пояснює своє рішення тим, що мистецтво має бути вільним від політики, а співачка формально дистанціювалася від підтримки Путіна.
Культурна спадщина під загрозою
Тим часом українські культурні діячі активно виступають проти таких рішень. За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, з початку повномасштабного вторгнення Росія знищила або пошкодила понад 800 об’єктів культурної спадщини. Театри, музеї, бібліотеки та історичні пам’ятки стали мішенями російських обстрілів.
“Коли російські бомби падають на наші театри, а українські митці гинуть на фронті, запрошення Нетребко виступати – це не просто бізнес-рішення, це моральний вибір,” – говорить Євген Нищук, театральний актор та колишній міністр культури України.
Культура як зброя
Західні інституції часто розділяють мистецтво та політику, але в українському контексті ця межа давно стерта. Російська культурна експансія історично була інструментом імперської політики. Як зазначає культурологиня Тамара Злобіна, “російська культура завжди була зброєю російської держави, а славетні митці – її культурними амбасадорами”.
Ситуація з Нетребко відображає ширшу проблему так званої “культурної сліпоти” Заходу щодо російської агресії. Міжнародний ПЕН-клуб та Український інститут організували відкритий лист, який підписали сотні культурних діячів з усього світу. Вони закликають західні культурні інституції враховувати етичний вимір своїх рішень.
Етична відповідальність
“Сьогодні кожен вибір має значення – чи то книга, яку ми читаємо, чи виконавець, якого слухаємо. Підтримуючи митців, які виправдовували агресію, ми непрямо фінансуємо військову машину,” – пояснює Володимир В’ятрович, історик та громадський діяч.
Цікаво, що багато молодих українських митців знаходять підтримку серед колег з різних країн. Спільні мистецькі проєкти, виставки та концерти стають платформою для розповіді правдивої історії України. У цьому контексті повернення Нетребко сприймається як крок назад.
Культурна дипломатія
Культурна дипломатія стала важливим фронтом в умовах війни. Українські митці використовують свої голоси, щоб розповісти світу про трагедію своєї країни. Вони виступають не лише як творці, але й як свідки історичних подій.
Повертаючись до постаті Анни Нетребко, варто зазначити: справа не в забороні російської культури як такої, а в особистій відповідальності. Багато російських митців відкрито виступили проти війни та режиму Путіна, вони продовжують працювати та заслуговують на повагу.
Боротьба за справедливість
“Ми розділяємо російську культуру та пропаганду режиму. Наше завдання – показати різницю між вільним мистецтвом та інструментом авторитарної політики,” – наголошує Мирослава Гонгадзе, журналістка та медіаекспертка.
Історія з поверненням Нетребко на світові сцени – лише один епізод у тривалій боротьбі за справедливість. Для українців це питання не лише культурної політики, а й принципу. В час, коли ціна російської агресії вимірюється людськими життями, кожен жест підтримки чи толерантності до прихильників режиму сприймається болісно.
Українська культура сьогодні – це голос опору та свідчення незламності. Вона розвивається, незважаючи на всі труднощі, і заслуговує на справжню солідарність міжнародної спільноти. Повага до цієї боротьби має проявлятися і в чітких етичних позиціях щодо тих, хто підтримував агресора.
