Сонячний весняний день у Дніпрі перетворився на пекло. Російська ракета влучила в житловий квартал міста. Повітряна тривога не встигла попередити людей. Вони просто йшли вулицями, коли пролунав вибух.
Я приїхав до Дніпра наступного дня після трагедії. Місто ніби завмерло в тихому шоку. Біля зруйнованої багатоповерхівки люди приносять квіти та іграшки. Маленькі острівці пам’яті серед руїн.
“Я була на роботі, коли почула вибух,” – розповідає Олена, медсестра місцевої лікарні. “За хвилини до нас почали привозити поранених. Такого жаху я не бачила навіть у 2022-му.”
За останніми даними, внаслідок ракетного удару по Дніпру загинула 21 людина, понад 300 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Серед загиблих – троє дітей.
Місто в жалобі
Дніпро – місто, яке стало прихистком для тисяч переселенців з окупованих територій. Тепер воно само залікує глибокі рани.
Біля розбитого будинку працюють рятувальники. Уже третю добу вони розбирають завали, шукаючи людей. Втомлені обличчя, почервонілі від пилу очі, але вони не здаються.
“Ми вже витягли з-під завалів 127 людей,” – каже Олександр Петренко, керівник рятувальної групи. “Кожна врятована людина – це перемога над смертю.”
Міський голова Дніпра Борис Філатов оголосив у місті три дні жалоби. На вулицях приспущено прапори, скасовано розважальні заходи.
Лікарні переповнені
Відвідую Дніпровську обласну клінічну лікарню. Коридори переповнені пораненими. Лікарі працюють без відпочинку.
“До нас привезли 83 поранених, з них 17 у критичному стані,” – розповідає Микола Дорошенко, головний лікар. “Наші хірурги провели вже понад 40 операцій. Не вистачає донорської крові, але дніпряни відгукнулися – черга донорів не зменшується вже другий день.”
Людмила Ковальчук, волонтерка Червоного Хреста, допомагає родичам знайти своїх близьких: “У перші години після трагедії було найважче. Люди в паніці шукали рідних, телефонні лінії були перевантажені.”
Міжнародна реакція
Світ не залишився байдужим до трагедії Дніпра. Міжнародні організації та уряди багатьох країн висловили співчуття українцям та запропонували допомогу.
Європейський Союз засудив ракетний удар по цивільній інфраструктурі та мирних жителях Дніпра, назвавши це воєнним злочином Росії.
“Такі дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права,” – заявила Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії.
Відновлення починається зараз
Незважаючи на трагедію, Дніпро не здається. Вже наступного дня після удару в місті розпочалися відновлювальні роботи.
“Ми відбудуємо все зруйноване,” – каже Ірина Соколова, заступниця міського голови з питань житлово-комунального господарства. “Для постраждалих виділено тимчасове житло, організовано пункти збору гуманітарної допомоги.”
Біля зруйнованого будинку волонтери роздають гарячий чай та їжу. Літня жінка пригощає рятувальників домашніми пиріжками: “Це найменше, що я можу зробити для них.”
Життя триває
Проходжу центральною вулицею Дніпра. Попри смуток, місто живе. Працюють магазини, кав’ярні, їздить громадський транспорт.
“Ми не можемо зупинитися,” – каже Марина, власниця невеликої пекарні. “Якщо зупинимося – вони переможуть. Тому продовжуємо працювати, допомагати один одному і вірити в ЗСУ.”
Дніпро – місто сили та витривалості. Воно переживе і цю трагедію. А я продовжуватиму розповідати історії його мешканців – історії незламності українського духу.
У своїх репортажах я завжди намагаюсь показати не лише проблеми, а й надію. І сьогодні в Дніпрі, попри біль втрат, я бачу цю надію – у очах волонтерів, у руках рятувальників, у серцях звичайних дніпрян, які об’єдналися, щоб допомогти постраждалим.
Дніпро оговтається. Дніпро відбудується. Бо українців не зламати.
