Репресії в Криму за зйомки ППО — 18 років колонії
Сідаю в машину. На годиннику 7:30 ранку. Попереду 200 кілометрів дороги до Генічеська, а звідти — на адмінкордон з Кримом. Третій рік поспіль я збираю свідчення про життя на окупованому півострові для свого спецпроєкту. Цього разу тема особливо гостра — репресії за фіксацію російських систем ППО.
Вже на під’їзді до кордону помічаю нервову атмосферу. Прикордонники оглядають документи ретельніше, ніж зазвичай. Один із них, Микола, тихо каже: “Будьте обережні з цією темою. Люди зникають”.
Особисті свідчення
Біля КПВВ зустрічаю Олену, родичка якої нещодавно вийшла з кримського СІЗО.
“Мою племінницю затримали прямо на вулиці в Євпаторії. Вона просто зняла на телефон, як перевозять якесь військове обладнання. Через кілька годин до неї додому прийшли”, — розповідає жінка, нервово озираючись.
За її словами, після анексії півострова фото- та відеофіксація будь-яких військових об’єктів стала приводом для кримінальних справ. А з початком повномасштабної війни ситуація погіршилася в рази.
“Зараз в Криму достатньо просто навести камеру на небо під час роботи ППО. Знаю випадки, коли людей арештовували за пости в соцмережах із відео нічного неба і спалахів”, — пояснює Олена.
Статистика та правозахисні дані
За даними правозахисної організації “Кримська солідарність”, з лютого 2022 року окупаційна влада порушила щонайменше 38 кримінальних справ проти жителів півострова за зйомку систем ППО та інших військових об’єктів. 17 людей вже отримали реальні терміни — від 3 до 18 років колонії.
“У нас є інформація про Сергія К. з Сімферополя, якого засудили до 18 років колонії суворого режиму за зйомку розгортання С-400 біля міста”, — розповідає мені правозахисник Еміль, з яким ми зустрілися в кафе на материковій частині України.
Він показує документи: випадки репресій фіксуються по всьому півострову — Керч, Євпаторія, Ялта, Севастополь, Сімферополь.
“Найбільш абсурдний випадок — справа Рустема з Бахчисараю. Він знімав на відео свою дитину в парку, а на задньому плані випадково потрапила військова техніка. Отримав 6 років”, — гортає теку з паперами Еміль.
Методи переслідування
За свідченнями місцевих жителів, окупаційна влада активно використовує мережу інформаторів. Сусід може повідомити про підозрілу зйомку, продавчиня в магазині — про розмови про військові об’єкти.
“Мій брат працював таксистом у Севастополі. Якось підвіз туристів, які фотографували бухту. Через тиждень його викликали на ‘бесіду’ до ФСБ, змусили підписати папери про співпрацю”, — ділиться Марина, яка переїхала з Криму до Херсона у 2022 році.
Схема переслідувань типова: затримання, вилучення техніки, тиск для отримання зізнань, суд за закритими дверима. Більшість справ кваліфікуються як “державна зрада”, “шпигунство” або “сприяння терористичній діяльності”.
“Важливо розуміти, що окупаційна влада не потребує реальних доказів. Достатньо підозри. У нашій базі є випадки, коли людей засуджували за телефонні розмови про місця розташування ППО з родичами на материковій Україні”, — пояснює правозахисниця Ольга.
Правила виживання
Алім, кримський татарин, який виїхав з півострова в 2023 році, розповідає, що в їхній громаді поширюються інструкції безпеки: не носити з собою техніку біля військових об’єктів, видаляти метадані з фото, не обговорювати військові теми у месенджерах.
“Ми живемо як за часів КДБ. Встановлюють камери на будинках, прослуховують телефони. Мій друг отримав 8 років тільки за те, що в нього знайшли фото літака в телефоні”, — говорить він.
Міжнародна реакція
Представники української влади та міжнародні організації регулярно заявляють про порушення прав людини в окупованому Криму. Але механізмів впливу на ситуацію критично мало.
“Це системні репресії з метою придушення будь-якого спротиву та створення атмосфери страху”, — коментує представниця Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Повертаючись до Києва, перебираю записи розмов. Історії людей складаються в моторошну картину тотального контролю та страху. Єдине, що дає надію — це неймовірна стійкість кримчан, які попри все передають інформацію на материк, підтримують зв’язок з Україною і вірять у повернення півострова додому.
До публікації цього матеріалу стало відомо ще про два нові випадки затримань у Сімферополі та Ялті. Імена затриманих не розголошуються з міркувань безпеки їхніх родин.
