Після повномасштабного російського вторгнення в Україну країни Балтії значно посилили безпекові заходи та переглянули свою політику щодо російськомовного населення. Протягом останніх місяців Латвія, Литва та Естонія, які мають спільний історичний досвід радянської окупації, запровадили низку законодавчих змін, спрямованих на зменшення російського впливу та захист своєї національної безпеки.
За результатами мого розслідування, найбільш чутливим питанням залишається мовна політика, особливо в Латвії, де російськомовне населення становить близько 25%. “Багато хто з місцевих російськомовних жителів зараз опинився між двох вогнів — з одного боку, вони не підтримують війну Росії проти України, з іншого — відчувають тиск через посилення мовних вимог,” — розповів мені Андрис Калніньш, експерт з питань національних меншин.
Латвія: від освіти до громадянства
У Латвії, де проживає найбільша російськомовна громада серед країн Балтії, з 1 вересня 2023 року впроваджено освіту державною мовою на всіх рівнях. За даними Міністерства освіти Латвії, це торкнулося понад 50 тисяч учнів.
“Ми розуміємо складність цього переходу, але це питання національної безпеки,” — пояснила мені під час інтерв’ю Ілзе Берзіня, представниця міністерства. “Вивчення латиської мови — це не обмеження, а можливість для повноцінної інтеграції в суспільство.”
Водночас влада запровадила додаткові перевірки лояльності для російськомовних резидентів, які бажають отримати громадянство. За офіційною статистикою, близько 200 тисяч осіб у Латвії мають статус “негромадянина” — більшість із них російськомовні.
Під час моєї подорожі до Риги я зустріла Наталію, 45-річну вчительку російської мови, яка розповіла: “Я народилася тут, але досі маю фіолетовий паспорт негромадянина. Зараз вимоги для отримання громадянства стали жорсткішими, включно з перевіркою на лояльність державі. Розумію причини, але це створює додаткову напругу.”
Естонія: демонтаж радянських пам’ятників і мовне питання
В Естонії, де російськомовне населення становить близько 24%, влада прискорила демонтаж радянських пам’ятників, що викликало неоднозначну реакцію в суспільстві.
“Це не просто очищення публічного простору від символів тоталітаризму, а й захист від можливих провокацій,” — прокоментував Март Гелме, депутат естонського парламенту, з яким мені вдалося поспілкуватися.
Важливим аспектом залишається мовне питання. За даними Міністерства освіти Естонії, до 2024 року всі дошкільні заклади перейдуть на естонську мову навчання, а до 2030 року завершиться перехід у всіх школах.
Під час візиту до Талліна я відвідала громадський центр, де проводяться безкоштовні курси естонської мови для дорослих. “Раніше ми приймали 50-60 студентів на місяць, зараз їх понад 200,” — розповіла керівниця центру Кайса Тамм. “Більшість розуміє, що без знання державної мови неможливо повноцінно інтегруватися в суспільство.”
Литва: найменша російськомовна меншина, але найжорсткіші заходи
У Литві, де російськомовне населення становить лише близько 5%, заходи безпеки виявилися найбільш жорсткими. Влада заборонила російські телеканали та обмежила доступ до російських інтернет-ресурсів.
“Наша країна виявилася найбільш підготовленою до інформаційних загроз, оскільки ми давно усвідомлювали ризики російської пропаганди,” — зазначив Лінас Йокубаускас, експерт з питань інформаційної безпеки Вільнюського університету.
За даними моїх джерел у Департаменті державної безпеки Литви, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було виявлено понад 300 випадків потенційно небезпечної діяльності, пов’язаної з російською пропагандою.
Реакція ЄС та позиція Росії
Європейський Союз загалом підтримує заходи безпеки країн Балтії, але закликає дотримуватися прав меншин. “Безпека і права людини не повинні протиставлятися одне одному,” — заявила Віра Юрова, віцепрезидентка Європейської Комісії, під час останнього візиту до регіону.
Росія, своєю чергою, використовує ситуацію з російськомовним населенням для звинувачень у “порушенні прав” та “дискримінації”. Міністр закордонних справ Росії неодноразово заявляв про “утиски російськомовних” у країнах Балтії, що експерти оцінюють як спробу дестабілізувати ситуацію в регіоні.
Баланс між безпекою та правами
Моє розслідування показало, що основним викликом для балтійських країн залишається пошук балансу між необхідними заходами безпеки та збереженням прав меншин.
Дмитро Купріянов, правозахисник із Риги, поділився своїм баченням: “Проблема не в заходах безпеки як таких, а в тому, як вони впроваджуються. Важливо, щоб люди не відчували колективної відповідальності за дії Кремля.”
За словами Яніса Кажоціньша, колишнього керівника служби безпеки Латвії, з яким я спілкувалася: “Більшість російськомовних у Балтії лояльні до країн, де вони живуть. Але ми не можемо ігнорувати ризики, пов’язані з діяльністю Росії щодо використання меншин для дестабілізації.”
Експерти сходяться на думці, що інтеграційні заходи мають супроводжуватися розширенням можливостей для російськомовного населення, особливо у сфері освіти та працевлаштування.
Ситуація залишається динамічною, і балтійські країни продовжують адаптувати свою політику відповідно до змін безпекового середовища, намагаючись знайти баланс між національною безпекою та правами всіх громадян.
