Розбиті вікна Харків обстріли 2024: у місті 220 тисяч пошкоджених шибок
Вранішнє сонце ледь пробивається крізь затягнуті плівкою вікна у квартирі Марії Степанівни. Жінка мешкає на дев’ятому поверсі в одному з харківських мікрорайонів Північної Салтівки. Її будинок постраждав від обстрілів ще навесні 2022-го. Відтоді змінилося багато, але не її побут.
“Спочатку затягнули плівкою, потім фанерою. Так і живемо вже другий рік. Взимку мерзнемо, бо тепло виходить. Літом – спека нестерпна,” – розповідає жінка, наливаючи чай у старі порцелянові чашки.
Історія Марії Степанівни – одна з тисяч подібних у Харкові. За даними міської влади, з початку повномасштабного вторгнення у місті пошкоджено понад 220 тисяч вікон. Це майже третина всіх вікон у житловому фонді міста.
Масштаб проблеми
“Проблема набагато серйозніша, ніж здається на перший погляд,” – пояснює Андрій Ковальчук, представник департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради. “Вікна – це не просто скло. Це тепло, безпека та нормальні умови для життя. Особливо гостро це відчувається взимку”.
За словами Ковальчука, найскладніша ситуація у Салтівському, Київському та Індустріальному районах міста. Саме ці райони зазнали найбільших руйнувань від постійних обстрілів.
Олег Мірошниченко, директор будівельної компанії “Вікна-Експрес”, відзначає різке зростання попиту на склопакети. “Ми працюємо без вихідних, але все одно не встигаємо задовольнити всі запити. Матеріалів не вистачає, а ціни зросли втричі порівняно з довоєнним часом”.
Фінансові виклики
Тетяна Дорошенко з благодійного фонду “Харків допомагає” розповідає, що багато містян не можуть дозволити собі нові вікна. “Вартість одного склопакета починається від 7-8 тисяч гривень. Для пенсіонерів або багатодітних родин – це величезні гроші”.
Міська влада запровадила програму “Теплі вікна”, яка передбачає часткове відшкодування витрат на заміну пошкоджених вікон. Однак обсяги фінансування дозволяють забезпечити лише невелику частину потреб.
Тимчасові рішення
“Люди використовують все, що можуть – плівку, картон, фанеру, поліетилен,” – розповідає волонтер Максим Петренко. “Я бачив квартири, де замість вікон стоять саморобні конструкції з пластикових пляшок. Це жахливо, але люди виживають як можуть”.
Міжнародні організації також намагаються допомогти. ПРООН разом із партнерами започаткували проєкт із забезпечення тимчасових рішень для захисту вікон. За останні місяці було доставлено понад 15 тисяч комплектів для тимчасового ремонту.
“Але це крапля в морі,” – зізнається представник ПРООН в Україні Ольга Василенко. “Потреби величезні, і вони тільки зростають з кожним новим обстрілом”.
Громадські ініціативи
На Салтівці я зустрів Ігоря, який власноруч встановлює укріплення на вікна своїм сусідам. Чоловік працював будівельником до війни, тепер використовує свої навички, щоб допомогти громаді.
“Найстрашніше не розбите скло, а те, що люди звикають жити в таких умовах. Це стає новою нормою,” – каже він, закріплюючи фанеру на вікні в квартирі літньої сусідки.
Перспективи відновлення
За оцінками експертів, для відновлення всіх пошкоджених вікон у Харкові потрібно щонайменше 5 мільярдів гривень. Такі кошти місто самостійно знайти не може.
“Ми сподіваємося на державну підтримку та міжнародну допомогу,” – говорить міський голова Ігор Терехов. “Але поки що кожен день продовжуються обстріли, і кількість пошкоджених вікон тільки зростає”.
Тим часом, харків’яни готуються до нової зими. Волонтерські організації збирають кошти на теплоізоляційні матеріали, проводять майстер-класи з утеплення вікон підручними засобами.
“Ми навчилися жити з цим,” – підсумовує Марія Степанівна, дивлячись на своє затягнуте плівкою вікно. “Головне, щоб був мир. А вікна – ми замінимо. Обов’язково замінимо”.
