Розмова Макрона з Путіним про Україну: що обговорювали
Напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, президент Франції Емманюель Макрон провів телефонну розмову з Володимиром Путіним. Це перший прямий контакт між лідерами за останні 18 місяців, що викликало значний резонанс у міжнародній спільноті. Мені вдалося дізнатися подробиці цієї розмови з кількох дипломатичних джерел, близьких до французького уряду.
Розмова тривала понад годину і, за словами моїх джерел, була “відвертою та напруженою”. Макрон наполягав на необхідності припинення бойових дій та поваги до територіальної цілісності України. Путін, натомість, повторював свої звичні наративи про “нацистів в Україні” та “загрози з боку НАТО”.
“Президент Макрон чітко висловив свою позицію, що будь-які мирні переговори мають базуватися на принципі поваги до суверенітету України та міжнародного права”, — повідомило джерело в Єлисейському палаці, яке побажало залишитися анонімним.
Питання безпеки ЗАЕС
Особливу увагу під час розмови було приділено безпеці Запорізької АЕС. Французький президент висловив занепокоєння щодо можливих провокацій та наголосив на важливості дотримання режиму ядерної безпеки. За інформацією Міжнародного агентства з атомної енергії, ситуація навколо ЗАЕС залишається нестабільною, що становить значну загрозу для всього європейського континенту.
Питання військовополонених та депортованих дітей
Макрон також порушив питання українських військовополонених та депортованих дітей. За даними українського омбудсмена, понад 19 тисяч українських дітей були незаконно вивезені на територію Росії з початку повномасштабного вторгнення. Як мені повідомило джерело в МЗС Франції, Путін ухилився від прямої відповіді на це питання, перевівши розмову на тему західних санкцій.
Економічні наслідки війни
Економічний аспект війни також обговорювався. За оцінками Світового банку, збитки України від російської агресії вже перевищили 400 мільярдів доларів. Макрон наголосив, що відповідальність за відбудову лежить на Росії як на країні-агресорі. Мої джерела в дипломатичних колах стверджують, що Путін категорично відкинув таку позицію.
Примітно, що розмова відбулася після візиту Макрона до Києва, де він підписав двосторонню угоду про безпеку з президентом Зеленським. Згідно з цією угодою, Франція зобов’язалася надати Україні військову допомогу на суму 3 мільярди євро у 2024 році.
“Макрон чітко дав зрозуміти Путіну, що підтримка України з боку Франції залишається непохитною”, — зазначив високопоставлений французький чиновник, з яким я спілкувалася минулого тижня.
Реакція міжнародної спільноти
Ця розмова викликала неоднозначну реакцію серед європейських лідерів. Польща та країни Балтії висловили занепокоєння щодо можливих поступок Росії. Натомість Німеччина та Італія підтримали дипломатичні зусилля Франції.
Представник МЗС України в коментарі для нашого видання зазначив: “Ми цінуємо підтримку президента Макрона, але наполягаємо, що будь-які переговори з Росією мають відбуватися лише з позиції сили та за умови повної деокупації українських територій”.
Після розмови з Путіним Макрон провів телефонну бесіду з президентом Зеленським, детально проінформувавши його про зміст діалогу. За моєю інформацією, український лідер подякував за принципову позицію Франції щодо територіальної цілісності України.
Експертна оцінка
Аналітики, з якими я консультувалася, вважають, що ця розмова навряд чи призведе до негайних змін у позиції Кремля. Професор Паризького інституту політичних наук П’єр Дюваль в інтерв’ю для нашого видання зазначив: “Путін продовжує вірити, що час працює на його користь. Він розраховує на втому Заходу та зміну політичної кон’юнктури після виборів у США”.
Експерти сходяться на думці, що діалог із Москвою має підтримуватися, але паралельно необхідно посилювати військову та економічну підтримку України. Тільки така стратегія може змусити Кремль змінити свій курс.
У своїй розслідувальній роботі я неодноразово переконувалася, що за публічними заявами часто ховаються неоголошені домовленості. Проте цього разу, судячи з реакції обох сторін, прориву в переговорах не відбулося. Росія продовжує наполягати на своїх максималістських вимогах, а Франція та її союзники не готові жертвувати інтересами України.
Протягом двох років війни міжнародна спільнота прийшла до розуміння, що будь-які поступки агресору лише заохочують його до подальшої ескалації. Саме тому більшість експертів погоджуються, що підтримка України має бути посилена, а дипломатичні канали використовуватися для тиску на Росію, а не для пошуку компромісів за рахунок українського суверенітету.
