Російські війська біля Покровська зросли до 111 тисяч – що це означає для Донеччини
Вчора об’їхав села на підступах до Покровська. Ще минулого місяця тут було відносно спокійно. Тепер на блокпостах бійці напружені, а місцеві збирають речі. “Третій день пакуємо найнеобхідніше,” — розповідає мені Оксана, медсестра з Селидового. Її донька з онуками вже виїхала до Дніпра.
Командувач Збройних Сил України Олександр Сирський повідомив, що росія зосередила понад 111 тисяч військових поблизу Покровська. Ця цифра вражає не тільки військових експертів, але й місцевих жителів, для яких загроза стає дедалі реальнішою.
“Вони зібрали всі можливі ресурси для атаки на Покровськ,” — пояснив мені підполковник Тарас Р., з яким ми перетнулися на позиціях неподалік. “Кожен день прибувають нові підрозділи.”
Ситуація на фронті
За даними військової адміністрації Донецької області, ситуація ускладнюється тим, що ворог використовує нову тактику масованих атак з кількох напрямків одночасно. В районі Селидового і Гірника російські війська намагаються створити кільце оточення.
Микола Петренко, волонтер з Мирнограда, який щодня доставляє допомогу на передові позиції, розповів мені, що обстріли стали інтенсивнішими. “Раніше було 2-3 прильоти на день, тепер і 20 не дивина. Але хлопці тримаються.”
Стратегічне значення Покровська
Військове значення Покровська важко переоцінити. Це логістичний вузол, через який проходить постачання для всього донецького угруповання наших військ. Крім того, місто є одним із останніх великих населених пунктів Донеччини, які контролює Україна.
“Якщо втратимо Покровськ, під загрозою опиниться весь Донбас і шлях до Дніпра,” — пояснив мені військовий аналітик Віктор Ковальчук, з яким ми зустрілися в Краматорську.
За останніми даними Генштабу, російські війська просунулися на декілька кілометрів у напрямку Покровська за останній тиждень. Наші захисники стримують атаки, але ситуація залишається напруженою.
Евакуація та підготовка
Місцева влада підготувала плани евакуації, хоча обов’язкову поки не оголошують. “Ми готові до різних сценаріїв,” — розповів мені представник Покровської військової адміністрації Сергій Донецький. “Щодня евакуюємо близько 100-150 осіб, переважно літніх людей та родини з дітьми.”
У школі №5, яка тепер працює як евакуаційний пункт, зустрів сім’ю Коваленків. “Думали до останнього залишатися, але коли снаряд влучив у сусідній будинок, вирішили їхати,” — каже Андрій, батько трьох дітей.
Військова аналітика
Для військових експертів скупчення 111 тисяч російських військ є чітким сигналом. “Вони готують новий масштабний наступ,” — пояснює полковник у відставці Іван Яковенко. “Їхня мета — створити прорив, який змусить наші сили відступити з усього регіону.”
Згідно з даними Українського центру оборонних стратегій, такі сили дозволяють ворогу одночасно вести наступ на декількох напрямках, створюючи постійний тиск на наші підрозділи.
“Проблема не тільки в кількості військ, але й у концентрації артилерії та авіації,” — розповів мені командир артилерійського підрозділу з позивним “Граніт”. “Вони можуть випускати до 2500 снарядів на день лише по одній ділянці фронту.”
Підготовка до оборони
Проте і наші військові готуються. За кілька кілометрів від лінії зіткнення зустрів групу саперів, які встановлювали міни. “Кожен метр землі має бути захищений,” — пояснив мені сапер з позивним “Лис”. “Вони платитимуть високу ціну за кожен крок уперед.”
Місцеві жителі, які вирішили залишитися, адаптуються до нових реалій. Марія Степанівна, 78-річна жителька Покровська, показала мені свій підвал, обладнаний як бомбосховище. “Тут електрика, запаси води, консерви. Сусіди допомогли все підготувати.”
Тим часом в місті та околицях тривають роботи з укріплення оборонних позицій. “Будуємо другу лінію оборони, готуємося до будь-якого сценарію,” — розповів військовий інженер з позивним “Будівельник”.
Гуманітарна ситуація
На залізничному вокзалі Покровська щодня збираються десятки людей, які чекають на евакуаційні потяги. “Найважче було переконати бабусю їхати,” — ділиться зі мною Олена, молода жінка з маленькою донькою. “Вона прожила тут все життя і досі вірить, що все минеться.”
Повертаючись до Краматорська, зупинився біля польового шпиталю. Лікар Марина розповіла, що кількість поранених зросла. “Готуємося до гіршого, але сподіваємося на краще. Всі розуміють, що Покровськ — це ключова точка.”
Перспективи та висновки
За даними військової розвідки України, російське командування поставило завдання захопити Покровськ до кінця літа. Але наші захисники налаштовані рішуче. “Будемо стояти до кінця,” — сказав мені командир підрозділу ЗСУ, який попросив не називати його позивного.
Схід України знову на порозі важких випробувань. Але як показує досвід останніх років, саме тут гартується справжня сила українського духу та єдності.
