Санкції США проти Росії Трамп: Сенат розслідує відмову
Сенатський комітет з міжнародних відносин розпочав розслідування щодо систематичної відмови адміністрації президента Дональда Трампа вводити нові санкції проти Росії. Про це стало відомо вчора з офіційного листа, направленого головою комітету Бобом Коркером до Державного департаменту США.
За моїми джерелами в дипломатичних колах, занепокоєння законодавців викликає не лише відсутність нових обмежень проти Кремля, але й повільне впровадження вже ухвалених санкційних пакетів. “Білий дім фактично саботує виконання закону CAATSA, ухваленого минулого року з рекордною підтримкою в обох палатах Конгресу“, – повідомив мені на умовах анонімності співробітник апарату Сенату.
Закон CAATSA та його впровадження
Закон про протидію супротивникам Америки через санкції (CAATSA) був ухвалений Конгресом у липні 2017 року переважною більшістю голосів: 98 проти 2 у Сенаті та 419 проти 3 у Палаті представників. Незважаючи на очевидну двопартійну підтримку, президент Трамп підписав документ неохоче, назвавши його “серйозно неконституційним”.
Аналізуючи ситуацію, важливо розуміти, що Державний департамент мав представити Конгресу детальний звіт про впровадження санкцій ще 29 січня. Однак замість цього адміністрація заявила, що сама загроза санкцій вже “служить стримуючим фактором”, і нові обмеження наразі не потрібні.
“Це відверте нехтування законом і волею Конгресу”, – заявив сенатор Бен Кардін, один із авторів санкційного законодавства. За даними мого джерела у Державному департаменті, всередині відомства існує значна фрустрація через те, що експерти розробляють санкційні пропозиції, які потім “губляться” на шляху до Білого дому.
Експертна оцінка ситуації
Експерт з питань національної безпеки Майкл Карпентер в інтерв’ю під час мого нещодавнього розслідування щодо ефективності санкцій зазначив: “Відсутність імплементації CAATSA посилає Путіну сигнал, що він може продовжувати агресивну політику без серйозних наслідків“.
Особливе занепокоєння викликає секція 231 закону, яка передбачає санкції проти будь-яких осіб, що здійснюють “значні транзакції” з російським оборонним та розвідувальним секторами. За моїми підрахунками, базуючись на даних Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, від моменту ухвалення закону Росія уклала зброярські контракти на суму понад 9 мільярдів доларів, але жодних санкцій за цими угодами введено не було.
Розслідування Сенату
Розслідування сенатського комітету передбачає вивчення внутрішньої комунікації Державного департаменту та Білого дому щодо санкційної політики. Конгресмени вимагають надати всі документи, електронні листи та протоколи нарад, пов’язані з рішенням не запроваджувати нові санкції.
На додачу до розслідування, сенатори-демократи представили законопроект, який зобов’язуватиме адміністрацію визначити російських олігархів з тісними зв’язками з Кремлем та запровадити проти них санкції. “Це спроба закрити лазівки в існуючому законодавстві”, – пояснив сенатор Шеррод Браун під час брифінгу для преси.
Економічні наслідки санкцій
Економічні наслідки санкцій проти Росії важко переоцінити. За даними МВФ, які я проаналізувала, вже діючі обмеження скоротили російський ВВП приблизно на 1-1,5% щорічно з 2014 року. Нові санкції, особливо націлені на державний борг РФ, могли б завдати ще відчутнішого удару російській економіці.
Тим часом, російська сторона послідовно заперечує будь-який вплив західних санкцій. “Ми адаптувалися до зовнішнього тиску“, – заявив нещодавно міністр економічного розвитку РФ Максим Орєшкін, коментуючи статистику зростання економіки на 1,5% у 2017 році.
Ефективність санкційної політики
Моє розслідування ефективності антиросійських санкцій, проведене торік, виявило, що найбільш дієвими є саме персональні обмеження проти бізнес-еліти, близької до Кремля. “Олігархи можуть витримати заборону на в’їзд до США, але не можуть дозволити собі втратити доступ до західної банківської системи”, – розповів мені на умовах анонімності американський дипломат, який працював над санкційним пакетом 2014 року.
Наразі невідомо, як довго триватиме розслідування Сенату і чи призведе воно до конкретних дій проти адміністрації Трампа. Однак саме його існування підкреслює глибокий розкол між Білим домом і Конгресом щодо політики відносно Росії. Цей конфлікт продовжує залишатися одним із найбільш контроверсійних аспектів президентства Трампа.
