Минулого тижня США дозволили російській корпорації “Росатом” продовжити будівництво двох ядерних реакторів на АЕС “Пакш” в Угорщині, тимчасово послабивши санкційний режим. Це рішення викликало серйозний резонанс як серед експертів з ядерної енергетики, так і в політичних колах.
Я вирішила розібратися, що стоїть за цим рішенням і які наслідки воно матиме для європейської енергетичної безпеки. Протягом останніх місяців мені вдалося поспілкуватися з кількома джерелами в енергетичному секторі та експертами з міжнародних відносин, щоб зрозуміти всі аспекти цієї ситуації.
Зі слів високопоставленого джерела в європейських енергетичних колах, який побажав залишитися анонімним, США зіткнулися з дилемою: з одного боку, необхідність підтримувати жорстку санкційну політику проти Росії, а з іншого — врахувати енергетичні потреби союзника по НАТО.
“Це рішення не було простим. Воно відображає складний баланс між політичною принциповістю та практичною необхідністю”, — пояснив мій співрозмовник.
За даними Міністерства енергетики Угорщини, АЕС “Пакш” забезпечує близько 40% електроенергії країни, а розширення станції є критично важливим для енергетичної безпеки держави. Контракт на будівництво двох нових енергоблоків був підписаний ще у 2014 році, задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Енергетична залежність як інструмент впливу
Експерти відзначають, що Росатом давно використовується Кремлем як інструмент “м’якої сили” та політичного впливу. Згідно з аналізом Центру досліджень енергетичної безпеки, російська корпорація бере участь у будівництві або обслуговуванні АЕС у понад 20 країнах світу.
“Росатом — це не просто комерційна структура, а стратегічний актив російської держави, який дозволяє створювати довгострокові економічні та політичні залежності”, — пояснює Олексій Ковальчук, експерт з питань ядерної енергетики, з яким мені вдалося поговорити на минулому тижні.
За його словами, типовий проєкт будівництва АЕС розрахований на 60-80 років, враховуючи будівництво, експлуатацію та подальший вивід з експлуатації. Це створює тривалу залежність від російських технологій, палива та обслуговування.
Мені вдалося отримати коментар від представника Міністерства енергетики США, який підкреслив, що рішення про послаблення санкцій є тимчасовим і має чітко визначені обмеження.
“Ми розуміємо стурбованість щодо енергетичної безпеки Європи. Це рішення не означає зміни нашої політики щодо Росії, але визнає складну енергетичну ситуацію в регіоні”, — зазначив представник міністерства.
Позиція Угорщини та її наслідки для ЄС
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово наголошував на важливості проєкту розширення АЕС “Пакш” для економіки країни. За офіційними даними, вартість будівництва двох нових реакторів оцінюється в понад 12 мільярдів євро, з яких 10 мільярдів надаються Росією у вигляді кредиту.
Під час моїх розслідувань я виявила, що позиція Угорщини створює напруження в Європейському Союзі. Кілька дипломатичних джерел в Брюсселі підтвердили, що угорська позиція ускладнює формування єдиної енергетичної політики ЄС.
“Це створює небезпечний прецедент. Якщо одна країна-член може отримати виняток з санкційного режиму для стратегічно важливого проєкту з Росією, інші країни можуть вимагати подібних поступок”, — зазначив один з дипломатів, з яким я спілкувалася минулого місяця.
Аналіз фінансових документів, доступних через реєстр державних закупівель Угорщини, показує, що проєкт розширення АЕС “Пакш” зіткнувся з численними затримками та зростанням витрат ще до введення санкцій проти Росії.
Європейська енергетична безпека на перехресті
За даними Міжнародного енергетичного агентства, залежність від російських енергоносіїв залишається серйозною проблемою для багатьох європейських країн, незважаючи на зусилля з диверсифікації після початку повномасштабної війни в Україні.
Павло Шеремета, експерт з енергетичної політики, з яким мені вдалося поговорити, вважає, що ситуація з АЕС “Пакш” ілюструє фундаментальну проблему європейської енергетики.
“Європа опинилася в пастці власних енергетичних рішень, прийнятих десятиліття тому. Відмова від ядерної енергетики в деяких країнах, залежність від російського газу в інших — все це створило ситуацію, коли навіть після війни в Україні повний розрив енергетичних зв’язків з Росією залишається надзвичайно складним завданням“, — пояснює він.
Аналізуючи дані Євростату про енергетичний баланс країн ЄС, я виявила, що 10 з 27 країн-членів все ще мають значну залежність від російських енергоресурсів, хоча їх частка суттєво зменшилася порівняно з 2021 роком.
Які альтернативи існують?
Одне з ключових питань, яке виникає в контексті послаблення санкцій щодо Росатому, — наявність альтернатив російським ядерним технологіям.
Як показало моє розслідування, на глобальному ринку ядерних технологій існує обмежена кількість гравців, здатних реалізувати масштабні проєкти будівництва АЕС: американська Westinghouse, французька EDF, південнокорейська KHNP та китайська CNNC.
За словами Михайла Гончара, експерта з енергетичної безпеки, з яким я консультувалася під час підготовки матеріалу, заміна російського підрядника на цьому етапі призвела б до значних затримок та додаткових витрат.
“Технологічна несумісність обладнання різних виробників — це серйозна проблема в ядерній енергетиці. Перехід на інші технології означав би фактичний перезапуск проєкту з нуля”, — пояснює він.
Згідно з документами, які мені вдалося вивчити, замінити Росатом на іншого підрядника без значних додаткових витрат практично неможливо через особливості контракту та вже виконані роботи.
Наслідки для антиросійських санкцій
Питання, яке турбує багатьох експертів: чи не підриває це рішення загальну ефективність санкційної політики щодо Росії?
За даними Міністерства фінансів США, тимчасове послаблення санкцій застосовується виключно до проєкту АЕС “Пакш” і має чіткі часові обмеження. Проте, як свідчать мої джерела в дипломатичних колах, це створює небезпечний прецедент.
“Коли ви робите виняток для одного проєкту, стає складніше відмовляти в подібних винятках для інших. Це початок процесу ерозії санкцій“, — вважає один з дипломатів, який побажав залишитися анонімним.
За оцінками аналітичного центру “Європейська енергетична безпека”, портфель закордонних проєктів Росатому оцінюється приблизно в 140 мільярдів доларів. Навіть часткове виключення цих проєктів з-під санкцій суттєво зменшує економічний тиск на Росію.
Що це означає для України?
Для України рішення США має особливе значення, оскільки енергетична незалежність від Росії є одним з ключових елементів національної безпеки країни.
Спілкуючись з українськими експертами з енергетичної безпеки, я виявила серйозну стурбованість тим, що послаблення санкцій може сигналізувати про готовність Заходу йти на компроміси в енергетичній сфері.
“Для України це тривожний сигнал. Якщо економічні інтереси починають переважати над принципами протидії російській агресії, це створює небезпечний прецедент”, — зазначає Олена Павленко, директор аналітичного центру “DiXi Group“, з якою мені вдалося поговорити.
Українська атомна енергетика, яка раніше також залежала від російських технологій та палива, за останні роки суттєво диверсифікувала постачальників. За даними Енергоатому, Україна повністю відмовилася від російського ядерного палива на користь американського виробника Westinghouse.
Висновки та перспективи
Аналізуючи всю доступну інформацію, я дійшла висновку, що рішення США щодо послаблення санкцій для проєкту АЕС “Пакш” відображає складний баланс між принципами та прагматизмом у міжнародній політиці.
З одного боку, енергетична безпека Угорщини є важливим фактором для європейської стабільності. З іншого — створюється небезпечний прецедент, який може послабити єдність Заходу у протистоянні російській агресії.
За оцінками експертів, з якими я консультувалася, у довгостроковій перспективі Європі необхідно розробити комплексну стратегію енергетичної незалежності, яка б враховувала як кліматичні цілі, так і питання безпеки.
“Європейська енергетична політика потребує фундаментального переосмислення. Залежність від авторитарних режимів, навіть у високотехнологічних галузях як ядерна енергетика, створює стратегічні вразливості”, — підсумовує один з моїх співрозмовників.
Ситуація навколо АЕС “Пакш” демонструє, що шлях до справжньої енергетичної незалежності Європи залишається довгим і складним, а компроміси на цьому шляху можуть мати серйозні геополітичні наслідки.
