Сьогодні в Брюсселі представники країн-членів ЄС розпочали консультації щодо нового, 18-го пакету санкцій проти Росії. Попередні обговорення виявили значні розбіжності у підходах окремих держав до посилення економічного тиску на країну-агресора.
За моїми даними від джерел у дипломатичних колах, на столі переговорів опинилися пропозиції, які суттєво обмежать спроможність Росії фінансувати воєнні дії проти України. Найбільш дискусійними стали питання контролю за реекспортом підсанкційних технологій та заборона співпраці з банками, пов’язаними з оборонною промисловістю РФ.
“Ми бачимо, що Росія навчилася обходити попередні санкційні пакети через треті країни. Тому цього разу фокус робиться на ліквідації саме цих схем”, – розповів мені високопоставлений дипломат Єврокомісії на умовах анонімності.
Моніторинг впровадження попередніх санкцій, проведений незалежними експертами, показує, що близько 40% обмежень працюють не в повному обсязі. Особливо це стосується високотехнологічних компонентів, які все ще потрапляють до російського оборонно-промислового комплексу.
Основні напрямки нових санкцій
Ключовими елементами 18-го пакету, згідно з документами, з якими мені вдалося ознайомитися, стануть:
1. Розширення списку товарів подвійного призначення з посиленням контролю за їх реекспортом
2. Санкції проти ще 37 компаній, які беруть участь у російській оборонній промисловості
3. Обмеження для європейських портів щодо обслуговування суден, які порушують цінові обмеження на російську нафту
4. Заходи проти російських IT-компаній, що забезпечують кібербезпеку військових об’єктів
5. Механізми протидії використанню криптовалют для обходу фінансових санкцій
“Найскладніша дискусія точиться навколо контролю за дотриманням обмежень третіми країнами. Особливо це стосується Туреччини, ОАЕ та країн Центральної Азії”, – зазначив представник однієї з балтійських держав під час брифінгу.
Ефективність попередніх пакетів
Аналізуючи вплив попередніх санкційних пакетів, можна констатувати, що вони суттєво вплинули на російську економіку, хоч і не так швидко, як очікувалося. За даними Міжнародного валютного фонду, кумулятивний ефект санкцій призвів до втрати Росією близько 12% потенційного ВВП за останні два роки.
Водночас, російський уряд перебудував економіку на воєнні рейки, спрямувавши на оборонні потреби майже 8% ВВП у 2024 році. Це історичний максимум із часів пізнього СРСР.
Торік я спілкувалася з кількома російськими підприємцями, які були змушені згорнути бізнес через санкції. Вони підтвердили, що в певних галузях, особливо в автомобілебудуванні та авіації, ситуація катастрофічна через брак запчастин та комплектуючих.
Позиції ключових гравців
Найжорсткішу позицію щодо санкцій традиційно займають Польща, країни Балтії та Чехія, які наполягають на повній економічній ізоляції Росії.
“Кожне євро, сплачене Росії за енергоносії, перетворюється на кулі, які вбивають українців”, – заявив литовський представник під час закритої частини обговорень.
Натомість Угорщина, Словаччина та Австрія виступають за більш зважений підхід, зважаючи на власну енергетичну залежність від російських ресурсів.
Франція та Німеччина, за моїми даними, цього разу зайняли більш рішучу позицію після отримання розвідувальних даних про масштаби російської військової промисловості.
Вплив на Україну
Для України 18-й пакет санкцій має особливе значення в контексті протидії російській військовій машині. Обмеження поставок високотехнологічних компонентів може суттєво погіршити якість російського озброєння.
“Ми бачимо, що росіяни вже використовують побутові мікросхеми у військовій техніці. Це знижує її ефективність, але вони компенсують це кількістю”, – пояснив мені військовий експерт, який консультує Міністерство оборони України.
Українські дипломати активно працюють з європейськими партнерами, намагаючись посилити запропоновані обмеження. За словами мого джерела в МЗС України, особливий акцент робиться на протидії обходу санкцій через країни Центральної Азії та Кавказу.
Коли чекати рішення
За попередніми оцінками, обговорення 18-го пакету санкцій триватиме щонайменше місяць. Представники Єврокомісії розраховують досягти компромісу та затвердити пакет до вересня.
Водночас, ефективність нових обмежень залежатиме не лише від їх змісту, але й від політичної волі країн-членів контролювати їх виконання. Як показує досвід попередніх санкційних пакетів, саме на етапі імплементації виникає найбільше проблем.
Очевидно, що санкційний тиск залишається одним із ключових інструментів у стримуванні російської агресії, але його ефективність залежить від системного підходу та здатності закривати обхідні шляхи.
