Коли звучать перші ноти П’ятої симфонії Бетховена, мало хто з нас замислюється про український слід у цьому геніальному творі. А він там є – глибокий і промовистий. Саме через постать Андрія Розумовського, сина останнього гетьмана України, музика Бетховена має особливе звучання для української культури.
Минулого тижня відвідала концерт симфонічного оркестру, де виконували П’яту симфонію Бетховена. Відома мелодія з чотирма нотами – “так доля стукає у двері” – сьогодні звучить по-особливому. Вона нагадує не тільки про боротьбу самого композитора з долею, але й резонує з українськими реаліями.
Під час концерту не могла не згадати про особливі зв’язки Бетховена з Україною. Ці зв’язки персоніфіковані в постаті графа Андрія Розумовського – дипломата, мецената й музиканта, сина останнього гетьмана України Кирила Розумовського.
Меценат і дипломат родом з України
Андрій Розумовський увійшов в історію світової культури як один із найвпливовіших покровителів Бетховена. Граф був російським послом у Відні, але ніколи не забував про своє українське коріння. Його батько, Кирило Розумовський, був останнім гетьманом Війська Запорізького та президентом Петербурзької академії наук.
«Розумовський підтримував Бетховена фінансово у найскладніший період життя композитора», – розповідає музикознавець Оксана Линів. – «Коли Бетховен втрачав слух і переживав творчу кризу, саме український аристократ замовив у нього три струнні квартети, що увійшли в історію як “Квартети Розумовського”».
У віденському палаці Розумовського був створений один із найкращих струнних квартетів Європи. Граф сам грав на скрипці, вивчав українську народну музику та знайомив з нею віденських композиторів. Завдяки цьому в творах Бетховена можна почути мотиви українських народних пісень.
Українські мелодії у класичних шедеврах
«Третій струнний квартет Бетховена містить обробку української народної пісні “Ой, надворі метелиця”, – зазначає диригент Кирило Карабиць. – «Це прямий вплив Розумовського, який знайомив Бетховена з музичною культурою своєї батьківщини».
Дослідники Бетховенської спадщини вказують на близько десять українських мелодій, які композитор використав у своїх творах. Тема «Козачка» з’являється в фіналі Сьомої симфонії, а мотиви української пісні «Їхав козак за Дунай» присутні в «Аппасіонаті».
Палац Розумовського у Відні був культурним центром, де збиралися найвидатніші митці того часу. Гайдн, Моцарт, Сальєрі – всі вони бували в українського аристократа. Саме там вперше прозвучали багато творів Бетховена, зокрема й ескізи П’ятої симфонії.
Від української кріпачки до аристократії
Історія родини Розумовських – це феноменальний злет від найнижчих верств суспільства до найвищих. Дід Андрія, Олексій Розум, був простим козаком з Чернігівщини. Потрапивши до придворного хору, він завоював прихильність імператриці Єлизавети Петрівни і став її фаворитом, а згодом таємним чоловіком.
«Завдяки цьому зв’язку брат Олексія, Кирило Розумовський, отримав блискучу освіту в Європі і в 22 роки став гетьманом України», – розповідає історик Наталя Яковенко. – «Він провів важливі реформи, заснував університет у Батурині та мріяв про спадковість гетьманства в Україні».
Андрій Розумовський успадкував від батька любов до України, її культури та мистецтва. Він зібрав у Відні величезну колекцію музичних інструментів, серед яких були й українські народні.
Трагічна доля мецената
Доля Розумовського склалася трагічно. У 1814 році його палац згорів, знищивши безцінну бібліотеку і колекцію мистецтва. Це призвело до фінансового краху, і останні роки життя граф провів у скромних умовах.
Але його вплив на світову культуру залишився. Бетховен присвятив Розумовському не тільки квартети, але й П’яту і Шосту симфонії. Сучасники називали Андрія «царем музики у Відні».
«Коли сьогодні виконують твори Бетховена, варто пам’ятати про український слід у них», – підкреслює диригент Сергій Мацюра. – «Це не просто історичний факт, а свідчення глибинних культурних зв’язків, які існували між Україною та Європою».
Сучасне прочитання
Сьогодні, коли Україна бореться за своє європейське майбутнє, історія взаємин Бетховена і Розумовського набуває особливого значення. Вона нагадує, що українці завжди були частиною європейської культурної спадщини.
Музика Бетховена, яка увібрала в себе українські мотиви, стала символом незламності духу і перемоги над обставинами. Саме ці якості сьогодні демонструє український народ.
П’ята симфонія, з її знаменитим мотивом долі, що завершується тріумфальним фіналом, особливо резонує з нинішніми подіями. Від темряви до світла, від боротьби до перемоги – цей шлях близький кожному українцю.
Минулого року в Батурині, колишній гетьманській столиці, відбувся фестиваль класичної музики, де звучали твори Бетховена. Це була данина пам’яті Розумовським і нагадування про європейський вимір української культури.
Історія Бетховена і Розумовського – це історія культурної дипломатії, яка працювала на благо України задовго до того, як цей термін увійшов у вжиток. І сьогодні, слухаючи безсмертні ноти П’ятої симфонії, ми можемо з гордістю згадувати, що в них звучить і наша, українська нота.
